#поезія
ЗИМНИЙ ВЕЧІР
У обіймах багряного неба,
Нічні зорі сріблясті горять.
Як у морі бурхливому човен,
Виплив місяць з-за хвиль, що шумлять.
Тихо- тихо, так вечір спустився,
Холоденко вушанку вдягнув.
Морозенко на щічку похукав,
А Вітренко узяв та й заснув.
Заколисана сонна природа,
В сплячку зимну пожухла, лягла.
Вже не дощ,а зимова негода,
Сніжні валки, замети несла.
Хай спочинуть дерева до літа,
Сумна, сіра, осіння печаль.
У багрянець земля вся одіта,
Їй зима принесе білу шаль.
Мерехтять сріблом скупані зорі,
Блиском сяють в казковій імлі.
Місяць красень пливе, як у морі,
Зимний вечір настав на дворі.
ЗИМНИЙ ВЕЧІР
У обіймах багряного неба,
Нічні зорі сріблясті горять.
Як у морі бурхливому човен,
Виплив місяць з-за хвиль, що шумлять.
Тихо- тихо, так вечір спустився,
Холоденко вушанку вдягнув.
Морозенко на щічку похукав,
А Вітренко узяв та й заснув.
Заколисана сонна природа,
В сплячку зимну пожухла, лягла.
Вже не дощ,а зимова негода,
Сніжні валки, замети несла.
Хай спочинуть дерева до літа,
Сумна, сіра, осіння печаль.
У багрянець земля вся одіта,
Їй зима принесе білу шаль.
Мерехтять сріблом скупані зорі,
Блиском сяють в казковій імлі.
Місяць красень пливе, як у морі,
Зимний вечір настав на дворі.
#поезія
ЗИМНИЙ ВЕЧІР
У обіймах багряного неба,
Нічні зорі сріблясті горять.
Як у морі бурхливому човен,
Виплив місяць з-за хвиль, що шумлять.
Тихо- тихо, так вечір спустився,
Холоденко вушанку вдягнув.
Морозенко на щічку похукав,
А Вітренко узяв та й заснув.
Заколисана сонна природа,
В сплячку зимну пожухла, лягла.
Вже не дощ,а зимова негода,
Сніжні валки, замети несла.
Хай спочинуть дерева до літа,
Сумна, сіра, осіння печаль.
У багрянець земля вся одіта,
Їй зима принесе білу шаль.
Мерехтять сріблом скупані зорі,
Блиском сяють в казковій імлі.
Місяць красень пливе, як у морі,
Зимний вечір настав на дворі.
89views