#історія #особистості
⚖️ Юридичний Фундатор: Андрій Яковлів — Вчений, Дипломат і Творець Термінології УНР.
5 грудня 1872 року на Полтавщині народився Андрій Іванович Яковлів (1872–1955) — видатний український юрист, вчений-історик, активний громадсько-політичний діяч, чия праця була незамінною для становлення правової системи Української Народної Республіки (УНР).
Становлення Юриста та Революційний Внесок
Андрій Яковлів здобув юридичну освіту в Київському університеті Святого Володимира. До революційних подій 1917 року він займався приватною адвокатською практикою. Однак його істинне покликання розкрилося під час Української революції.
Як один із найбільш кваліфікованих правників національно-патріотичного спрямування, він долучився до розбудови державного апарату УНР. Його ключовий внесок полягав у:
Створенні юридичної термінології: Яковлів був одним із головних ініціаторів і виконавців розробки чисто української правової термінології. Це була критично важлива робота для заміни успадкованих російських імперських правових термінів, що забезпечувало функціонування незалежної судової та адміністративної системи УНР українською мовою.
Дипломатичній діяльності: У складні роки боротьби за існування УНР Яковлів виконував важливі дипломатичні місії, зокрема був Надзвичайним послом УНР у Бельгії, Нідерландах та Швейцарії.
Історик-Емігрант і Дослідник Права
Після остаточної поразки визвольних змагань Андрій Яковлів емігрував і присвятив себе науковій та академічній діяльності, ставши однією з найвизначніших фігур української еміграційної науки.
Він працював професором історії українського права в Українському Вільному Університеті у Празі та Мюнхені. Його наукові праці сфокусовані на дослідженні багатовікової правової спадщини України:
Литовські Статути та їхній вплив на українське право.
Козацьке право та система судочинства Гетьманщини.
Дослідження міського самоврядування (Магдебурзьке право) на українських землях.
Роботи Яковліва мали фундаментальне значення, оскільки вони доводили безперервність та самобутність української правової традиції, спростовуючи радянські та російські тези про її вторинний характер.
Андрій Яковлів є прикладом державного діяча, який, не маючи змоги будувати державу на батьківщині, присвятив своє життя збереженню її правового та історичного фундаменту в еміграції.
⚖️ Юридичний Фундатор: Андрій Яковлів — Вчений, Дипломат і Творець Термінології УНР.
5 грудня 1872 року на Полтавщині народився Андрій Іванович Яковлів (1872–1955) — видатний український юрист, вчений-історик, активний громадсько-політичний діяч, чия праця була незамінною для становлення правової системи Української Народної Республіки (УНР).
Становлення Юриста та Революційний Внесок
Андрій Яковлів здобув юридичну освіту в Київському університеті Святого Володимира. До революційних подій 1917 року він займався приватною адвокатською практикою. Однак його істинне покликання розкрилося під час Української революції.
Як один із найбільш кваліфікованих правників національно-патріотичного спрямування, він долучився до розбудови державного апарату УНР. Його ключовий внесок полягав у:
Створенні юридичної термінології: Яковлів був одним із головних ініціаторів і виконавців розробки чисто української правової термінології. Це була критично важлива робота для заміни успадкованих російських імперських правових термінів, що забезпечувало функціонування незалежної судової та адміністративної системи УНР українською мовою.
Дипломатичній діяльності: У складні роки боротьби за існування УНР Яковлів виконував важливі дипломатичні місії, зокрема був Надзвичайним послом УНР у Бельгії, Нідерландах та Швейцарії.
Історик-Емігрант і Дослідник Права
Після остаточної поразки визвольних змагань Андрій Яковлів емігрував і присвятив себе науковій та академічній діяльності, ставши однією з найвизначніших фігур української еміграційної науки.
Він працював професором історії українського права в Українському Вільному Університеті у Празі та Мюнхені. Його наукові праці сфокусовані на дослідженні багатовікової правової спадщини України:
Литовські Статути та їхній вплив на українське право.
Козацьке право та система судочинства Гетьманщини.
Дослідження міського самоврядування (Магдебурзьке право) на українських землях.
Роботи Яковліва мали фундаментальне значення, оскільки вони доводили безперервність та самобутність української правової традиції, спростовуючи радянські та російські тези про її вторинний характер.
Андрій Яковлів є прикладом державного діяча, який, не маючи змоги будувати державу на батьківщині, присвятив своє життя збереженню її правового та історичного фундаменту в еміграції.
#історія #особистості
⚖️ Юридичний Фундатор: Андрій Яковлів — Вчений, Дипломат і Творець Термінології УНР.
5 грудня 1872 року на Полтавщині народився Андрій Іванович Яковлів (1872–1955) — видатний український юрист, вчений-історик, активний громадсько-політичний діяч, чия праця була незамінною для становлення правової системи Української Народної Республіки (УНР).
Становлення Юриста та Революційний Внесок
Андрій Яковлів здобув юридичну освіту в Київському університеті Святого Володимира. До революційних подій 1917 року він займався приватною адвокатською практикою. Однак його істинне покликання розкрилося під час Української революції.
Як один із найбільш кваліфікованих правників національно-патріотичного спрямування, він долучився до розбудови державного апарату УНР. Його ключовий внесок полягав у:
Створенні юридичної термінології: Яковлів був одним із головних ініціаторів і виконавців розробки чисто української правової термінології. Це була критично важлива робота для заміни успадкованих російських імперських правових термінів, що забезпечувало функціонування незалежної судової та адміністративної системи УНР українською мовою.
Дипломатичній діяльності: У складні роки боротьби за існування УНР Яковлів виконував важливі дипломатичні місії, зокрема був Надзвичайним послом УНР у Бельгії, Нідерландах та Швейцарії.
Історик-Емігрант і Дослідник Права
Після остаточної поразки визвольних змагань Андрій Яковлів емігрував і присвятив себе науковій та академічній діяльності, ставши однією з найвизначніших фігур української еміграційної науки.
Він працював професором історії українського права в Українському Вільному Університеті у Празі та Мюнхені. Його наукові праці сфокусовані на дослідженні багатовікової правової спадщини України:
Литовські Статути та їхній вплив на українське право.
Козацьке право та система судочинства Гетьманщини.
Дослідження міського самоврядування (Магдебурзьке право) на українських землях.
Роботи Яковліва мали фундаментальне значення, оскільки вони доводили безперервність та самобутність української правової традиції, спростовуючи радянські та російські тези про її вторинний характер.
Андрій Яковлів є прикладом державного діяча, який, не маючи змоги будувати державу на батьківщині, присвятив своє життя збереженню її правового та історичного фундаменту в еміграції.
161переглядів