#поезія
Вони стрілись в перший день зими.
Біла панна і шляхетний Грудень.
Вишивав хтось білим килими,
хтось із яблук пік смачнющий штрудель...
А вони стояли віч-на-віч.
Він дививсь. Вона ховала очі.
Срібний місяць серед білих свіч
наглядав -- ніхто, щоб не зурочив.
Після низки довгих бляклих днів,
крізь весну і літо, жовту осінь
Він її усе таки зустрів --
білу леді з інієм в волоссі.
Наче птаха, дивна й неземна,
витончена, ніжна та зваблива.
Він її чекав весь рік. Вона
бігла крізь туман. Тепер -- щаслива.
Вони стрілись в перший день зими.
Починалась нòва біла казка
з присмаком кохання й дивини.
Запишу усе. Читай, будь ласка...
Людмила Галінська
Вони стрілись в перший день зими.
Біла панна і шляхетний Грудень.
Вишивав хтось білим килими,
хтось із яблук пік смачнющий штрудель...
А вони стояли віч-на-віч.
Він дививсь. Вона ховала очі.
Срібний місяць серед білих свіч
наглядав -- ніхто, щоб не зурочив.
Після низки довгих бляклих днів,
крізь весну і літо, жовту осінь
Він її усе таки зустрів --
білу леді з інієм в волоссі.
Наче птаха, дивна й неземна,
витончена, ніжна та зваблива.
Він її чекав весь рік. Вона
бігла крізь туман. Тепер -- щаслива.
Вони стрілись в перший день зими.
Починалась нòва біла казка
з присмаком кохання й дивини.
Запишу усе. Читай, будь ласка...
Людмила Галінська
#поезія
Вони стрілись в перший день зими.
Біла панна і шляхетний Грудень.
Вишивав хтось білим килими,
хтось із яблук пік смачнющий штрудель...
А вони стояли віч-на-віч.
Він дививсь. Вона ховала очі.
Срібний місяць серед білих свіч
наглядав -- ніхто, щоб не зурочив.
Після низки довгих бляклих днів,
крізь весну і літо, жовту осінь
Він її усе таки зустрів --
білу леді з інієм в волоссі.
Наче птаха, дивна й неземна,
витончена, ніжна та зваблива.
Він її чекав весь рік. Вона
бігла крізь туман. Тепер -- щаслива.
Вони стрілись в перший день зими.
Починалась нòва біла казка
з присмаком кохання й дивини.
Запишу усе. Читай, будь ласка...
Людмила Галінська
33переглядів