#поезія Грудень... Зимний хлопчик. Розбишака . Фаворит примхливої Зими . Молодий. Відвертий. Забіяка. Любить сніг, ялинки, ковзани. Мешкає в палаці льодяному, як отой казковий милий Кай. Виріс. Спуску не дає нікому . Як побачиш віч-на-віч --- тікай! Він красунчик. Гарний. Білолиций. Жовті очі кольору "бурштин". Погляд зверхній. Трохи войовничий. Справжній попелястенький блондин. Має цілу свиту із сніжинок, бавиться із ними тет-а-тет. А під Новий рік, довкруж ялинок, має свято --дивиться балет. Ті сніжинки крутяться для нього, загортають в мантію міста... Грудень мліє... Має ще старого трьохколІрного лінивого кота. Вдвох сидять і дивляться на шоу. Сніг пускають. П'ють собі какао. До вечері ліплять маршмелоу, хихотять і мружаться лукаво... А Зима гаптує білим светри, на шкарпетки вовну все пряде. Береже його. Вкриває фетром всі дороги. І до себе жде. Грудень... Людмила Галінська