#поезія
Ідуть сніги. Ще, може, тільки сняться,
ще, може, тільки думають іти...
Аж раптом — диво — біла шуба зайця
веде за руку перші холоди...
Ще так тужливо з неба споглядає
примарне око сивочолих хмар,
А Бог в задумі білих мух пускає
на спорожнілий земляний вівтар...
Вони підуть оті сніги, що сняться,
укриють пухом голі стовбурú.
Очистять все. І, може, навіть вдасться
пустити в серце клаптичок зими...
Людмила Галінська
Ідуть сніги. Ще, може, тільки сняться,
ще, може, тільки думають іти...
Аж раптом — диво — біла шуба зайця
веде за руку перші холоди...
Ще так тужливо з неба споглядає
примарне око сивочолих хмар,
А Бог в задумі білих мух пускає
на спорожнілий земляний вівтар...
Вони підуть оті сніги, що сняться,
укриють пухом голі стовбурú.
Очистять все. І, може, навіть вдасться
пустити в серце клаптичок зими...
Людмила Галінська
#поезія
Ідуть сніги. Ще, може, тільки сняться,
ще, може, тільки думають іти...
Аж раптом — диво — біла шуба зайця
веде за руку перші холоди...
Ще так тужливо з неба споглядає
примарне око сивочолих хмар,
А Бог в задумі білих мух пускає
на спорожнілий земляний вівтар...
Вони підуть оті сніги, що сняться,
укриють пухом голі стовбурú.
Очистять все. І, може, навіть вдасться
пустити в серце клаптичок зими...
Людмила Галінська
39views