#історія #особистості 🖋️ Аристократка духу: Ольга Кобилянська, голос модерну та фемінізму (1863–1942). 27 листопада 1863 року народилася Ольга Кобилянська — одна з найяскравіших зірок в історії української літератури, чия творчість стала символом раннього модернізму та жіночої емансипації. На відміну від багатьох своїх сучасників, які зосереджувалися на етнографічному реалізмі, Кобилянська вивела українську прозу на новий рівень, досліджуючи глибокі психологічні конфлікти, теми духовного аристократизму та боротьби особистості проти консервативного суспільства. Її життя пройшло на Буковині, яка тоді належала до Австро-Угорщини, і саме це європейське оточення сформувало її світогляд. Вона не лише читала європейських філософів, але й активно долучалася до жіночого руху. Її твори, зокрема «Царівна», пройняті ідеями фемінізму: самоповага, право на освіту, незалежність і повноцінний розвиток жінки, вільної від патріархальних пут. Найвидатніші її твори: * «Земля» (1901): Глибока соціально-психологічна повість про трагічну владу землі над селянською душею та родинні конфлікти. * «Valse mélancolique» (1898): Новела, що стала маніфестом європейськи освіченої, самотньої та творчої жінки. Кобилянська також активно використовувала символізм та імпресіонізм, перетворюючи буковинську природу та людські переживання на тонкі художні образи. Вона була однією з тих, хто довів, що українська література є невіддільною частиною європейського культурного процесу, а її героїні — це складні, психологічно насичені особистості, а не просто типажі. Її вплив на формування нового, інтелігентного та вільного жіночого образу в Україні неоціненний.