#поезія
Прощавай, моя золотокоса,
Буду сумувати цілий рік.
Сизе небо теж дощем голосить,
Бо ти вже ступаєш за поріг.
Прощавай, моя руда красуне,
Голі плечі кутаєш в туман,
Бо з-за рогу вже морози сунуть,
Вже лаштує білий сніг зима.
Вже підкралась, сипонула в коси
Білий іній. Це також краса,
Скоро стане ліс біловолосим,
І прийдуть різдвяні чудеса.
Прощавай, моя золотокоса...
Лілія Наточій.
Прощавай, моя золотокоса,
Буду сумувати цілий рік.
Сизе небо теж дощем голосить,
Бо ти вже ступаєш за поріг.
Прощавай, моя руда красуне,
Голі плечі кутаєш в туман,
Бо з-за рогу вже морози сунуть,
Вже лаштує білий сніг зима.
Вже підкралась, сипонула в коси
Білий іній. Це також краса,
Скоро стане ліс біловолосим,
І прийдуть різдвяні чудеса.
Прощавай, моя золотокоса...
Лілія Наточій.
#поезія
Прощавай, моя золотокоса,
Буду сумувати цілий рік.
Сизе небо теж дощем голосить,
Бо ти вже ступаєш за поріг.
Прощавай, моя руда красуне,
Голі плечі кутаєш в туман,
Бо з-за рогу вже морози сунуть,
Вже лаштує білий сніг зима.
Вже підкралась, сипонула в коси
Білий іній. Це також краса,
Скоро стане ліс біловолосим,
І прийдуть різдвяні чудеса.
Прощавай, моя золотокоса...
Лілія Наточій.
58views