#історія #особистості 🧠 Інженер розуму: Норберт Вінер — архітектор епохи кібернетики. 26 листопада 1894 року народився Норберт Вінер — американський математик і філософ, постать чий інтелектуальний вплив важко переоцінити. Його вважають засновником кібернетики — науки про управління та зв'язок у живих організмах, машинах та суспільстві. По суті, Вінер був тією людиною, яка вперше навчила нас дивитися на комп'ютери та живі системи через єдину призму інформації та зворотного зв'язку. 📡 Вундеркінд і філософ Вінер був справжнім вундеркіндом. У віці 11 років він вступив до коледжу Тафтса, а вже у 18 років захистив докторську дисертацію з філософії у Гарварді. Його наукові інтереси були надзвичайно широкі: від математичної логіки та теорії ймовірностей до фізики та фізіології. Його неспокійний і універсальний розум шукав спільні закономірності у, здавалося б, абсолютно різних сферах. Народження Кібернетики Ключові ідеї, які призвели до створення кібернетики, сформувалися у Вінера під час Другої світової війни. Він працював над системами керування вогнем для зенітної артилерії, де була необхідна автоматична корекція траєкторії снаряда на основі попередніх помилок — механізм, відомий як зворотний зв'язок (feedback). Вінер усвідомив, що цей принцип самокорекції, коли система використовує інформацію про свої минулі дії для оптимізації майбутніх, працює не лише у техніці. Він є універсальним: * У біології: нервова система використовує зворотний зв'язок для координації рухів. * У техніці: автоматичні регулятори використовують його для стабілізації роботи механізмів. * У суспільстві: комунікація та управління залежать від обміну інформацією та реакції. У 1948 році Вінер опублікував свою ключову працю "Кібернетика, або Управління та зв'язок у тварині та машині". У ній він об'єднав ці розрізнені концепції, заклавши основу для розвитку теорії інформації, комп'ютерних наук та системного аналізу. 🤖 Спадщина та філософія Вінер був не лише видатним ученим, а й глибоким гуманістом. Він першим почав відкрито попереджати людство про етичні ризики та соціальні наслідки розвитку автоматизації та штучного інтелекту. Він закликав учених відповідально ставитися до своїх винаходів, передбачаючи, що машини можуть витіснити людину з багатьох сфер діяльності та навіть ухвалювати рішення. Його внесок став фундаментом, на якому згодом виросли всі сучасні цифрові технології: від робототехніки до інтернету та Штучного Інтелекту, підтверджуючи його статус провидця та "архітектора епохи розумних машин".