Українська
English
#поезія
І знову ніч помножена на вічність,
І знову день, що сходиться в нулі,
І тіні янголів, такі вже майже звичні,
І світло, що сховалось в ліхтарі,
І вузькість вулиць й широта безодні,
І небо зоряне ласкаве і п'янке
І крик всередині, що не іде назовні,
І прийняття того, що не таке,
Що не тоді, не в тій частині світу,
Не так стається й стариться не так...
І знову тягнеться неначе до магніту
Залізна воля зібрана в кулак,
До нового початку...
Це вже вкотре?
Дістатись дна,
Й спливати догори
Крізь вузькість вулиць,
Через всі безодні,
В нове життя..
Й його нові дари....
Ірина Спірідонова
01.02.2024
І знову ніч помножена на вічність,
І знову день, що сходиться в нулі,
І тіні янголів, такі вже майже звичні,
І світло, що сховалось в ліхтарі,
І вузькість вулиць й широта безодні,
І небо зоряне ласкаве і п'янке
І крик всередині, що не іде назовні,
І прийняття того, що не таке,
Що не тоді, не в тій частині світу,
Не так стається й стариться не так...
І знову тягнеться неначе до магніту
Залізна воля зібрана в кулак,
До нового початку...
Це вже вкотре?
Дістатись дна,
Й спливати догори
Крізь вузькість вулиць,
Через всі безодні,
В нове життя..
Й його нові дари....
Ірина Спірідонова
01.02.2024
#поезія
І знову ніч помножена на вічність,
І знову день, що сходиться в нулі,
І тіні янголів, такі вже майже звичні,
І світло, що сховалось в ліхтарі,
І вузькість вулиць й широта безодні,
І небо зоряне ласкаве і п'янке
І крик всередині, що не іде назовні,
І прийняття того, що не таке,
Що не тоді, не в тій частині світу,
Не так стається й стариться не так...
І знову тягнеться неначе до магніту
Залізна воля зібрана в кулак,
До нового початку...
Це вже вкотре?
Дістатись дна,
Й спливати догори
Крізь вузькість вулиць,
Через всі безодні,
В нове життя..
Й його нові дари....
Ірина Спірідонова
01.02.2024
437переглядів