#історія #особистості
«Український Шопен»: Віктор Косенко — піаніст і поет звуку 🎹🎶
23 листопада 1896 року народився Віктор Косенко — один із найяскравіших і найтрагічніших представників українського музичного неоромантизму та безперечно видатний піаніст-віртуоз і педагог. Його творчість стала уособленням інтелігентної, глибоко емоційної та європейської за духом української музики.
Доля і спадщина
Косенко був унікальною фігурою, адже він поєднував у собі три іпостасі:
* Композитор: Його часто називають «українським Шопеном» або «українським Рахманіновим» через особливу лірику, мелодійність та витончену фортепіанну фактуру. Він написав понад 100 творів, більшість із яких — для фортепіано (етюди, прелюдії, мазурки, ноктюрни, вальси). Він майстерно інтегрував інтонації українського фольклору та міської пісні у вишукану європейську традицію.
* Піаніст: Він був феноменальним виконавцем. Його концерти мали шалений успіх як на території України, так і за її межами. Сучасники згадували, що його гра була сповнена «неземної» поетичності та драматизму. 🎻
* Педагог: Косенко був професором Київської консерваторії. Він виховав цілу плеяду українських музикантів, які стали продовжувачами його традицій.
Трагізм короткого життя
Життя Косенка було коротким і припало на буремні роки революцій та становлення тоталітарного режиму. Він народився у Петербурзі, навчався у Житомирі та Варшаві. У 1920-х роках він працював у Житомирі, а з 1929-го — у Києві.
На жаль, він не дожив до свого 42-річчя. Композитор помер 1938 року від важкої хвороби (рак нирки). Його смерть була великою втратою для української культури, адже він пішов у зеніті творчих сил.
Сьогодні його музика, особливо фортепіанні твори та камерні ансамблі, є обов'язковим елементом українського класичного репертуару, що зберігає пам’ять про епоху, коли українська інтелігенція прагнула говорити зі світом мовою високого мистецтва. 🌟
«Український Шопен»: Віктор Косенко — піаніст і поет звуку 🎹🎶
23 листопада 1896 року народився Віктор Косенко — один із найяскравіших і найтрагічніших представників українського музичного неоромантизму та безперечно видатний піаніст-віртуоз і педагог. Його творчість стала уособленням інтелігентної, глибоко емоційної та європейської за духом української музики.
Доля і спадщина
Косенко був унікальною фігурою, адже він поєднував у собі три іпостасі:
* Композитор: Його часто називають «українським Шопеном» або «українським Рахманіновим» через особливу лірику, мелодійність та витончену фортепіанну фактуру. Він написав понад 100 творів, більшість із яких — для фортепіано (етюди, прелюдії, мазурки, ноктюрни, вальси). Він майстерно інтегрував інтонації українського фольклору та міської пісні у вишукану європейську традицію.
* Піаніст: Він був феноменальним виконавцем. Його концерти мали шалений успіх як на території України, так і за її межами. Сучасники згадували, що його гра була сповнена «неземної» поетичності та драматизму. 🎻
* Педагог: Косенко був професором Київської консерваторії. Він виховав цілу плеяду українських музикантів, які стали продовжувачами його традицій.
Трагізм короткого життя
Життя Косенка було коротким і припало на буремні роки революцій та становлення тоталітарного режиму. Він народився у Петербурзі, навчався у Житомирі та Варшаві. У 1920-х роках він працював у Житомирі, а з 1929-го — у Києві.
На жаль, він не дожив до свого 42-річчя. Композитор помер 1938 року від важкої хвороби (рак нирки). Його смерть була великою втратою для української культури, адже він пішов у зеніті творчих сил.
Сьогодні його музика, особливо фортепіанні твори та камерні ансамблі, є обов'язковим елементом українського класичного репертуару, що зберігає пам’ять про епоху, коли українська інтелігенція прагнула говорити зі світом мовою високого мистецтва. 🌟
#історія #особистості
«Український Шопен»: Віктор Косенко — піаніст і поет звуку 🎹🎶
23 листопада 1896 року народився Віктор Косенко — один із найяскравіших і найтрагічніших представників українського музичного неоромантизму та безперечно видатний піаніст-віртуоз і педагог. Його творчість стала уособленням інтелігентної, глибоко емоційної та європейської за духом української музики.
Доля і спадщина
Косенко був унікальною фігурою, адже він поєднував у собі три іпостасі:
* Композитор: Його часто називають «українським Шопеном» або «українським Рахманіновим» через особливу лірику, мелодійність та витончену фортепіанну фактуру. Він написав понад 100 творів, більшість із яких — для фортепіано (етюди, прелюдії, мазурки, ноктюрни, вальси). Він майстерно інтегрував інтонації українського фольклору та міської пісні у вишукану європейську традицію.
* Піаніст: Він був феноменальним виконавцем. Його концерти мали шалений успіх як на території України, так і за її межами. Сучасники згадували, що його гра була сповнена «неземної» поетичності та драматизму. 🎻
* Педагог: Косенко був професором Київської консерваторії. Він виховав цілу плеяду українських музикантів, які стали продовжувачами його традицій.
Трагізм короткого життя
Життя Косенка було коротким і припало на буремні роки революцій та становлення тоталітарного режиму. Він народився у Петербурзі, навчався у Житомирі та Варшаві. У 1920-х роках він працював у Житомирі, а з 1929-го — у Києві.
На жаль, він не дожив до свого 42-річчя. Композитор помер 1938 року від важкої хвороби (рак нирки). Його смерть була великою втратою для української культури, адже він пішов у зеніті творчих сил.
Сьогодні його музика, особливо фортепіанні твори та камерні ансамблі, є обов'язковим елементом українського класичного репертуару, що зберігає пам’ять про епоху, коли українська інтелігенція прагнула говорити зі світом мовою високого мистецтва. 🌟
304views