Українська
English
#поезія
Скажіть мені, а спогади лікують?
Коли вони в Душі, як вічний біль...
Ти їх ніколи більше не забудеш,
не повернути час минулих днів.
Вони як книга, що писала доля...
Вони...ці спогади, історія буття...
В одних сторінка кольорова,
а в інших, лише ніч і темнота.
В людині світ, він чорно - білий...
За полосою - інша полоса...
Хтось завжди в пошуку, він мріє,
Хтось тихо в спогадах - згаса...
Минуле вже не повернути ...
Не пережити знову й поготів...
Тих почуттів...любові...люті...
І ненависті...й добрих слів...
Все перемішано у світі...
Дві протилежності ідуть...
По паралелі, наче діти...
За руки взявшись...так живуть...
Галина Адамович
Скажіть мені, а спогади лікують?
Коли вони в Душі, як вічний біль...
Ти їх ніколи більше не забудеш,
не повернути час минулих днів.
Вони як книга, що писала доля...
Вони...ці спогади, історія буття...
В одних сторінка кольорова,
а в інших, лише ніч і темнота.
В людині світ, він чорно - білий...
За полосою - інша полоса...
Хтось завжди в пошуку, він мріє,
Хтось тихо в спогадах - згаса...
Минуле вже не повернути ...
Не пережити знову й поготів...
Тих почуттів...любові...люті...
І ненависті...й добрих слів...
Все перемішано у світі...
Дві протилежності ідуть...
По паралелі, наче діти...
За руки взявшись...так живуть...
Галина Адамович
#поезія
Скажіть мені, а спогади лікують?
Коли вони в Душі, як вічний біль...
Ти їх ніколи більше не забудеш,
не повернути час минулих днів.
Вони як книга, що писала доля...
Вони...ці спогади, історія буття...
В одних сторінка кольорова,
а в інших, лише ніч і темнота.
В людині світ, він чорно - білий...
За полосою - інша полоса...
Хтось завжди в пошуку, він мріє,
Хтось тихо в спогадах - згаса...
Минуле вже не повернути ...
Не пережити знову й поготів...
Тих почуттів...любові...люті...
І ненависті...й добрих слів...
Все перемішано у світі...
Дві протилежності ідуть...
По паралелі, наче діти...
За руки взявшись...так живуть...
Галина Адамович
75переглядів