#поезія
Вона була із тих, хто любить осінь,
із вересневих фей, з жовтневих дам.
Із тих, хто має хну в своїм волоссі
і вірить, що Листòпад -- то Адам...
Вона була із тих, хто любить квіти --
настурції, і айстри, і полин.
На хризантемах вміла ворожити
і мліла од каптуриків жоржин.
Вона була із тих, хто любить мряку,
дощі мінорні, парасолі та плащі.
Із тих, хто шанував погоду всяку,
у кого сонце завше у душі...
Вона із тих, у кого очі карі,
з краплинами рудого бурштину.
Із тих, хто має давні добрі чари
і дрібку перцю, може й не одну...
Така собі звичайна дивна панна,
так схожа на канарку золоту.
Замріяна. Казкова. Бездоганна.
Що любить осінь, квіти і сльоту...


Людмила Галінська
#поезія Вона була із тих, хто любить осінь, із вересневих фей, з жовтневих дам. Із тих, хто має хну в своїм волоссі і вірить, що Листòпад -- то Адам... Вона була із тих, хто любить квіти -- настурції, і айстри, і полин. На хризантемах вміла ворожити і мліла од каптуриків жоржин. Вона була із тих, хто любить мряку, дощі мінорні, парасолі та плащі. Із тих, хто шанував погоду всяку, у кого сонце завше у душі... Вона із тих, у кого очі карі, з краплинами рудого бурштину. Із тих, хто має давні добрі чари і дрібку перцю, може й не одну... Така собі звичайна дивна панна, так схожа на канарку золоту. Замріяна. Казкова. Бездоганна. Що любить осінь, квіти і сльоту... Людмила Галінська
87views