#поезія
Пахне тобою осінь... А не дощами й димом...
Осінь – то найсумніше чудо з усіх чудес...
Пахне тобою осінь, предорога Людино...
Запахи інші зовсім порозвівались десь...
Сіється хмара зранку, начебто через сито...
Люди сльоті не раді, тільки мені – дарма...
Пахне тобою осінь... Дихаю ненаситно...
Хтозна, що буде далі... Кажуть, що там – зима...
Доки мороз травину не причавив ступнею,
Золотом доки вкрита вся голизна́ тривог –
Пахне тобою осінь... Чи то ти пахнеш нею,
Вже і не розберуся – запах один на двох...
Вікторія Бричкова
Пахне тобою осінь... А не дощами й димом...
Осінь – то найсумніше чудо з усіх чудес...
Пахне тобою осінь, предорога Людино...
Запахи інші зовсім порозвівались десь...
Сіється хмара зранку, начебто через сито...
Люди сльоті не раді, тільки мені – дарма...
Пахне тобою осінь... Дихаю ненаситно...
Хтозна, що буде далі... Кажуть, що там – зима...
Доки мороз травину не причавив ступнею,
Золотом доки вкрита вся голизна́ тривог –
Пахне тобою осінь... Чи то ти пахнеш нею,
Вже і не розберуся – запах один на двох...
Вікторія Бричкова
#поезія
Пахне тобою осінь... А не дощами й димом...
Осінь – то найсумніше чудо з усіх чудес...
Пахне тобою осінь, предорога Людино...
Запахи інші зовсім порозвівались десь...
Сіється хмара зранку, начебто через сито...
Люди сльоті не раді, тільки мені – дарма...
Пахне тобою осінь... Дихаю ненаситно...
Хтозна, що буде далі... Кажуть, що там – зима...
Доки мороз травину не причавив ступнею,
Золотом доки вкрита вся голизна́ тривог –
Пахне тобою осінь... Чи то ти пахнеш нею,
Вже і не розберуся – запах один на двох...
Вікторія Бричкова
165views