#Постаті

«КОЗАЦЬКИЙ БАТЬКО» ДМИТРО ЯВОРНИЦЬКИЙ

Народився майбутній учений у селі Сонцівка (нині Харківська область) у бідній сім'ї псаломщика. Його батько, хоч і був людиною малограмотною, усіляко намагався дати синові освіту.

Уже в університеті Дмитро Яворницький пише чимало статей, читає авторські лекції про козацтво, а у 1881-1882 рр. вийшла його перша праця «Виникнення і будова Запорозького Коша».

Але улюблена тема історика тоді була практично заборонена. Спочатку його просто попередили, запропонували обрати інші теми. А коли Яворницький відмовився, просто звільнили зі звинуваченням у політичній неблагонадійності. Яворницький був вимушений переїхати до Петербурга.

Саме там він знайомиться із Іллею Рєпіним, який, як міг, підтримував Дмитра Івановича. Їхня дружба була дуже щира і корисна для обох. Саме за порадою Яворницького Рєпін почав працювати над картиною «Запорожці пишуть листа турецькому султану». (Цікаво, що Яворницький зображений у центрі картини писарем.) До речі, Яворницький надихнув на написання опери «Тарас Бульба» і М. Лисенка. Узагалі Дмитро Іванович неначе магнітом притягував непересічних людей. Він мав широчінь творчих і дружній стосунків. Серед відомих постатей, з якими довелося спілкуватися Яворницькому, були діячі науки і культури.

(Закінчення 9 листопада)

З відривного календаря "Український народний календар" за 7 листопада.
------------

#Постаті

«КОЗАЦЬКИЙ БАТЬКО», ДМИТРО ЯВОРНИЦЬКИЙ

(Закінчення. Початок 7 листопада)

Більшість його сучасників вважали Дмитра Івановича «вартовим» рідної історії. Зокрема, В. Ключевський, М. Костомаров, А. Кримський, М. Грушевський. А ще - Леся Українка, П. Мирний, М. Кропивницький, М. Заньковецька, В. Леонтович тощо. Д. Яворницький був люди ною надзвичайно широких інтересів і залишив помітний слід як етнограф, археолог, фолькло рист, лексикограф. Але безцінною перлиною в його тритомна праця «Історія українських козаків».

Упродовж усього життя, хоч би куди закидала доля Яворницького, він завжди мріяв повернутися в Україну. 1902 року ця мрія здійснилася. Його було запрошено до Катеринослава на посаду директора історико-краєзнавчого музею імені О. Поля. Цей період життя Дмитра Яворницького став особливо плідним.

Важливою віхою у творчості Дмитра Яворницького стало видання 1920 року першого тому його «Словника української мови», роботі над яким він присвятив майже 40 років. У цей час історик виступав ще й як поет і прозаїк.

1933 рік не обійшов і Дмитра Івановича. За доносом «колеги» вченого було брутально викинуто з музею.

Не стало українського «козацького батька» 5 серпня 1940 року в місті Дніпропетровську (нині Дніпро).

З відривного календаря "Український народний календар" за 9 листопада.
------------
#Постаті «КОЗАЦЬКИЙ БАТЬКО» ДМИТРО ЯВОРНИЦЬКИЙ Народився майбутній учений у селі Сонцівка (нині Харківська область) у бідній сім'ї псаломщика. Його батько, хоч і був людиною малограмотною, усіляко намагався дати синові освіту. Уже в університеті Дмитро Яворницький пише чимало статей, читає авторські лекції про козацтво, а у 1881-1882 рр. вийшла його перша праця «Виникнення і будова Запорозького Коша». Але улюблена тема історика тоді була практично заборонена. Спочатку його просто попередили, запропонували обрати інші теми. А коли Яворницький відмовився, просто звільнили зі звинуваченням у політичній неблагонадійності. Яворницький був вимушений переїхати до Петербурга. Саме там він знайомиться із Іллею Рєпіним, який, як міг, підтримував Дмитра Івановича. Їхня дружба була дуже щира і корисна для обох. Саме за порадою Яворницького Рєпін почав працювати над картиною «Запорожці пишуть листа турецькому султану». (Цікаво, що Яворницький зображений у центрі картини писарем.) До речі, Яворницький надихнув на написання опери «Тарас Бульба» і М. Лисенка. Узагалі Дмитро Іванович неначе магнітом притягував непересічних людей. Він мав широчінь творчих і дружній стосунків. Серед відомих постатей, з якими довелося спілкуватися Яворницькому, були діячі науки і культури. (Закінчення 9 листопада) З відривного календаря "Український народний календар" за 7 листопада. ------------ #Постаті «КОЗАЦЬКИЙ БАТЬКО», ДМИТРО ЯВОРНИЦЬКИЙ (Закінчення. Початок 7 листопада) Більшість його сучасників вважали Дмитра Івановича «вартовим» рідної історії. Зокрема, В. Ключевський, М. Костомаров, А. Кримський, М. Грушевський. А ще - Леся Українка, П. Мирний, М. Кропивницький, М. Заньковецька, В. Леонтович тощо. Д. Яворницький був люди ною надзвичайно широких інтересів і залишив помітний слід як етнограф, археолог, фолькло рист, лексикограф. Але безцінною перлиною в його тритомна праця «Історія українських козаків». Упродовж усього життя, хоч би куди закидала доля Яворницького, він завжди мріяв повернутися в Україну. 1902 року ця мрія здійснилася. Його було запрошено до Катеринослава на посаду директора історико-краєзнавчого музею імені О. Поля. Цей період життя Дмитра Яворницького став особливо плідним. Важливою віхою у творчості Дмитра Яворницького стало видання 1920 року першого тому його «Словника української мови», роботі над яким він присвятив майже 40 років. У цей час історик виступав ще й як поет і прозаїк. 1933 рік не обійшов і Дмитра Івановича. За доносом «колеги» вченого було брутально викинуто з музею. Не стало українського «козацького батька» 5 серпня 1940 року в місті Дніпропетровську (нині Дніпро). З відривного календаря "Український народний календар" за 9 листопада. ------------
67views