Українська
English
#поезія
То листопàд, мила пані, то все ж тільки осінь.
Голо і пусто. Шипшина в пацьорках замріяно зúму стрічає.
Ти не журись. Он, листочок за гілку тримається міцно, ще й досі...
І шелестить під ногами стежина. То музика раю.
Ще не зима. Ти радій од безмежжя заспàних туманів.
Дихай повільно, спиваючи цей листопад по краплині.
Перебирай у кишені лискучі сердечка жовтневих каштанів.
Не поспішай. І живи це життя в кожній Божій хвилині...
Гарна пора. Передмістя у велич холодних сріблястих світів.
Пахнуть чаї чебрецями та липовим медом.
Стогне кошара північних кошлатих вітрів.
Шарпає душу колюччя ожини. Так треба...
То листопàд, мила пані... В душі і надвòрі.
Не обертайся назад. Плаче літо в обіймах злотавого клена.
Шморгають носом дощі... Та, припнуті в коморі
щиро сопуть юні весни, малі і зелені...
То листопад...
Людмила Галінська
То листопàд, мила пані, то все ж тільки осінь.
Голо і пусто. Шипшина в пацьорках замріяно зúму стрічає.
Ти не журись. Он, листочок за гілку тримається міцно, ще й досі...
І шелестить під ногами стежина. То музика раю.
Ще не зима. Ти радій од безмежжя заспàних туманів.
Дихай повільно, спиваючи цей листопад по краплині.
Перебирай у кишені лискучі сердечка жовтневих каштанів.
Не поспішай. І живи це життя в кожній Божій хвилині...
Гарна пора. Передмістя у велич холодних сріблястих світів.
Пахнуть чаї чебрецями та липовим медом.
Стогне кошара північних кошлатих вітрів.
Шарпає душу колюччя ожини. Так треба...
То листопàд, мила пані... В душі і надвòрі.
Не обертайся назад. Плаче літо в обіймах злотавого клена.
Шморгають носом дощі... Та, припнуті в коморі
щиро сопуть юні весни, малі і зелені...
То листопад...
Людмила Галінська
#поезія
То листопàд, мила пані, то все ж тільки осінь.
Голо і пусто. Шипшина в пацьорках замріяно зúму стрічає.
Ти не журись. Он, листочок за гілку тримається міцно, ще й досі...
І шелестить під ногами стежина. То музика раю.
Ще не зима. Ти радій од безмежжя заспàних туманів.
Дихай повільно, спиваючи цей листопад по краплині.
Перебирай у кишені лискучі сердечка жовтневих каштанів.
Не поспішай. І живи це життя в кожній Божій хвилині...
Гарна пора. Передмістя у велич холодних сріблястих світів.
Пахнуть чаї чебрецями та липовим медом.
Стогне кошара північних кошлатих вітрів.
Шарпає душу колюччя ожини. Так треба...
То листопàд, мила пані... В душі і надвòрі.
Не обертайся назад. Плаче літо в обіймах злотавого клена.
Шморгають носом дощі... Та, припнуті в коморі
щиро сопуть юні весни, малі і зелені...
То листопад...
Людмила Галінська
130views