Українська
English
#поезія
Калатаю у кухлику каву.
Гірчить...
Дрібка спецій осінніх на дно —
най смакує.
Стало швидше темніти під вечір.
За мить
згасне сонце натомлених днів.
Ніч пантрує
перестиглу, мов грушу рапату,
осінь,
шиє шовком (по чорному тлі)
зорі.
Ходять тіні під вікнами —
тихі та босі,
колисанки співають сумні.
В покорі
тягнуть рядна (діряві та мокрі)
тумани.
Жовтень мовчки покинув світ.
Сумую...
Калатаю у кухлику каву.
Гурмани —
я і Осінь... І тіні оті,
що у ніч гарцюють...
Людмила Галінська
Калатаю у кухлику каву.
Гірчить...
Дрібка спецій осінніх на дно —
най смакує.
Стало швидше темніти під вечір.
За мить
згасне сонце натомлених днів.
Ніч пантрує
перестиглу, мов грушу рапату,
осінь,
шиє шовком (по чорному тлі)
зорі.
Ходять тіні під вікнами —
тихі та босі,
колисанки співають сумні.
В покорі
тягнуть рядна (діряві та мокрі)
тумани.
Жовтень мовчки покинув світ.
Сумую...
Калатаю у кухлику каву.
Гурмани —
я і Осінь... І тіні оті,
що у ніч гарцюють...
Людмила Галінська
#поезія
Калатаю у кухлику каву.
Гірчить...
Дрібка спецій осінніх на дно —
най смакує.
Стало швидше темніти під вечір.
За мить
згасне сонце натомлених днів.
Ніч пантрує
перестиглу, мов грушу рапату,
осінь,
шиє шовком (по чорному тлі)
зорі.
Ходять тіні під вікнами —
тихі та босі,
колисанки співають сумні.
В покорі
тягнуть рядна (діряві та мокрі)
тумани.
Жовтень мовчки покинув світ.
Сумую...
Калатаю у кухлику каву.
Гурмани —
я і Осінь... І тіні оті,
що у ніч гарцюють...
Людмила Галінська
41переглядів