Українська
English
#поезія
Степ
кажуть, тут у степу приживається тільки трава.
вона гусне як спокій, наврядчи він скоро настане
і коли ти не віриш у себе, чому тоді віриш в дива?
я сумую за твоїм голосом і за міста гарячим каменем.
кажуть, тут у степу молись не молись - дарма.
рикошетить молитва від священних дверей Едему.
хоч слова, як вода, а в степу і води нема...
я сумую за твоїм голосом, за кожним звуком окремо.
кажуть, тут тільки сон і трава, і трава, ковила
і родився тут день потривав, потривав, затерп.
і немає тут голосу, навіть голосу твого нема,
всюди тільки трава, і трава, і степ...
кажуть, тут не прижитись мені, хоч живи не живи,
тут і день не живе, конає сонцем підпалений.
куди оком не кинь - тільки шепіт німий трави .
я сумую за твоїм голосом і за міста гарячим каменем.
Ігор Мисяк ,
полеглий у квітні 2023
Степ
кажуть, тут у степу приживається тільки трава.
вона гусне як спокій, наврядчи він скоро настане
і коли ти не віриш у себе, чому тоді віриш в дива?
я сумую за твоїм голосом і за міста гарячим каменем.
кажуть, тут у степу молись не молись - дарма.
рикошетить молитва від священних дверей Едему.
хоч слова, як вода, а в степу і води нема...
я сумую за твоїм голосом, за кожним звуком окремо.
кажуть, тут тільки сон і трава, і трава, ковила
і родився тут день потривав, потривав, затерп.
і немає тут голосу, навіть голосу твого нема,
всюди тільки трава, і трава, і степ...
кажуть, тут не прижитись мені, хоч живи не живи,
тут і день не живе, конає сонцем підпалений.
куди оком не кинь - тільки шепіт німий трави .
я сумую за твоїм голосом і за міста гарячим каменем.
Ігор Мисяк ,
полеглий у квітні 2023
#поезія
Степ
кажуть, тут у степу приживається тільки трава.
вона гусне як спокій, наврядчи він скоро настане
і коли ти не віриш у себе, чому тоді віриш в дива?
я сумую за твоїм голосом і за міста гарячим каменем.
кажуть, тут у степу молись не молись - дарма.
рикошетить молитва від священних дверей Едему.
хоч слова, як вода, а в степу і води нема...
я сумую за твоїм голосом, за кожним звуком окремо.
кажуть, тут тільки сон і трава, і трава, ковила
і родився тут день потривав, потривав, затерп.
і немає тут голосу, навіть голосу твого нема,
всюди тільки трава, і трава, і степ...
кажуть, тут не прижитись мені, хоч живи не живи,
тут і день не живе, конає сонцем підпалений.
куди оком не кинь - тільки шепіт німий трави .
я сумую за твоїм голосом і за міста гарячим каменем.
Ігор Мисяк ,
полеглий у квітні 2023
34переглядів