#поезія
Та нічого. Тільки от що.
На пронизливих вітрах
облетіло наше листя,
облетіло його – страх!
Лиш одна є втіха в тому,
що під небом голубим
аж тепер вже видно, хто ми,
до самісіньких глибин.
Хто на що заповідався,
хто що зміг і що не зміг,
хто уліг яким спокусам,
хто ніяким не уліг.
Все вже чітко, без облуди.
Час ішов і проминав.
То були усе прелюди,
а тепер от-от фінал.
Ліна Костенко
🎨 Марія Безкоровайна
	    
    Та нічого. Тільки от що.
На пронизливих вітрах
облетіло наше листя,
облетіло його – страх!
Лиш одна є втіха в тому,
що під небом голубим
аж тепер вже видно, хто ми,
до самісіньких глибин.
Хто на що заповідався,
хто що зміг і що не зміг,
хто уліг яким спокусам,
хто ніяким не уліг.
Все вже чітко, без облуди.
Час ішов і проминав.
То були усе прелюди,
а тепер от-от фінал.
Ліна Костенко
🎨 Марія Безкоровайна
#поезія
Та нічого. Тільки от що. 
На пронизливих вітрах 
облетіло наше листя, 
облетіло його – страх! 
Лиш одна є втіха в тому, 
що під небом голубим 
аж тепер вже видно, хто ми, 
до самісіньких глибин. 
Хто на що заповідався, 
хто що зміг і що не зміг, 
хто уліг яким спокусам, 
хто ніяким не уліг. 
Все вже чітко, без облуди. 
Час ішов і проминав. 
То були усе прелюди, 
а тепер от-от фінал. 
      Ліна Костенко
🎨 Марія Безкоровайна
                            
                                                        
                            
                            
                                                            52views