#поезія
Красуня леді в сукні золотій,
Крокує тихо й впевнено у часі.
Та кожен бачить щось своє у ній,
Байдужий чи закоханий наразі.
Осінню пору люблять не усі,
Хтось бачить сірість й непогоду
Хтось розмаїття листяні,
Яскраву неповторну вроду.
У осені свої принади є
Тепленькі светри, чай з лимоном.
Шарлотка ароматом віддає
Відвари трав та кава з кардамоном.
Та хоч повітря вже холодне й бунтівне,
Та сонце зігріває ще обличчя.
Ми вгору підкидаємо те листя золоте,
Лиш цінностей зростають протиріччя.
Яскрава леді в сукні золотій,
Крокує тихо й впевнено у часі.
Та демонструє танець у красі своїй,
Кружляє так зворушливо у вальсі.
Тетяна Хандрусь
Красуня леді в сукні золотій,
Крокує тихо й впевнено у часі.
Та кожен бачить щось своє у ній,
Байдужий чи закоханий наразі.
Осінню пору люблять не усі,
Хтось бачить сірість й непогоду
Хтось розмаїття листяні,
Яскраву неповторну вроду.
У осені свої принади є
Тепленькі светри, чай з лимоном.
Шарлотка ароматом віддає
Відвари трав та кава з кардамоном.
Та хоч повітря вже холодне й бунтівне,
Та сонце зігріває ще обличчя.
Ми вгору підкидаємо те листя золоте,
Лиш цінностей зростають протиріччя.
Яскрава леді в сукні золотій,
Крокує тихо й впевнено у часі.
Та демонструє танець у красі своїй,
Кружляє так зворушливо у вальсі.
Тетяна Хандрусь
#поезія
Красуня леді в сукні золотій,
Крокує тихо й впевнено у часі.
Та кожен бачить щось своє у ній,
Байдужий чи закоханий наразі.
Осінню пору люблять не усі,
Хтось бачить сірість й непогоду
Хтось розмаїття листяні,
Яскраву неповторну вроду.
У осені свої принади є
Тепленькі светри, чай з лимоном.
Шарлотка ароматом віддає
Відвари трав та кава з кардамоном.
Та хоч повітря вже холодне й бунтівне,
Та сонце зігріває ще обличчя.
Ми вгору підкидаємо те листя золоте,
Лиш цінностей зростають протиріччя.
Яскрава леді в сукні золотій,
Крокує тихо й впевнено у часі.
Та демонструє танець у красі своїй,
Кружляє так зворушливо у вальсі.
Тетяна Хандрусь
38переглядів