Українська
English
#поезія
Ловила двох зайців - Спіймала пацюків.
Нервово дихала, заламуючи пальці.
Вивчала дотики усіх існуючих гріхів,
Шукала - може в них є справжнє щастя.
Була Алісою, і щиро вірила в дива,
Та пацюкам хвости в'язати рано,
Аби щурячого творити короля,
Щоб він шукав нові і нові рани.
Ловила сонячних кролів я у долоні,
У лабіринтах цих життєвих стежок
Цей дивний, незнайомий присмак крові,
Нагадував мені - за мною стежать.
Ловити, не спіймати, та головне - іти
А там вже на шляху знайдуться справи
Кролі, коти чеширськи, або пацюки
Тут все одно достатньо буде драми.
"Тож зайвий раз не наганяй і не спіши.
Нервове дихання лиши на обід долі."
Я саме це нагадую собі,
Тримаю пальці наче зброю біля скроні.
А щастя - воно десь між цим,
Лише уважно треба оглядітись,
Не прикидатися сліпим або німим,
І не шукати. Не ловити. Не зломитись.
Відьма
Ловила двох зайців - Спіймала пацюків.
Нервово дихала, заламуючи пальці.
Вивчала дотики усіх існуючих гріхів,
Шукала - може в них є справжнє щастя.
Була Алісою, і щиро вірила в дива,
Та пацюкам хвости в'язати рано,
Аби щурячого творити короля,
Щоб він шукав нові і нові рани.
Ловила сонячних кролів я у долоні,
У лабіринтах цих життєвих стежок
Цей дивний, незнайомий присмак крові,
Нагадував мені - за мною стежать.
Ловити, не спіймати, та головне - іти
А там вже на шляху знайдуться справи
Кролі, коти чеширськи, або пацюки
Тут все одно достатньо буде драми.
"Тож зайвий раз не наганяй і не спіши.
Нервове дихання лиши на обід долі."
Я саме це нагадую собі,
Тримаю пальці наче зброю біля скроні.
А щастя - воно десь між цим,
Лише уважно треба оглядітись,
Не прикидатися сліпим або німим,
І не шукати. Не ловити. Не зломитись.
Відьма
#поезія
Ловила двох зайців - Спіймала пацюків.
Нервово дихала, заламуючи пальці.
Вивчала дотики усіх існуючих гріхів,
Шукала - може в них є справжнє щастя.
Була Алісою, і щиро вірила в дива,
Та пацюкам хвости в'язати рано,
Аби щурячого творити короля,
Щоб він шукав нові і нові рани.
Ловила сонячних кролів я у долоні,
У лабіринтах цих життєвих стежок
Цей дивний, незнайомий присмак крові,
Нагадував мені - за мною стежать.
Ловити, не спіймати, та головне - іти
А там вже на шляху знайдуться справи
Кролі, коти чеширськи, або пацюки
Тут все одно достатньо буде драми.
"Тож зайвий раз не наганяй і не спіши.
Нервове дихання лиши на обід долі."
Я саме це нагадую собі,
Тримаю пальці наче зброю біля скроні.
А щастя - воно десь між цим,
Лише уважно треба оглядітись,
Не прикидатися сліпим або німим,
І не шукати. Не ловити. Не зломитись.
Відьма
47views