ПРМЧ. АНАСТАСІЇ РИМЛЯНКИ

Св. Анастасія Римлянка (220-241) стала сиротою у 3 р. Виховувалася у монастирі поблизу Рима, в якому і прийняла чернецтво. Ігуменя монастиря виховала Анастасію у гарячій вірі, у страху Божому і послуху. Вона була дуже вродливою, і багато відомих римлян просили її руки, але Анастасія всім відмовляла, бажаючи залишитися невістою Христовою.

У той час імп. Декій розпочав жорстокі гоніння на християн. Язичники витягли св. Анастасію з монастиря і привели до правителя міста. Вони звинувачували її у тому, що вона не тільки зневажає відомих і багатих женихів, але шанує за Бога розіп'ятого Христа.

Військовий начальник Пров повелів їй принести жертву ідолам, але Анастасія відмовилася відректися від Христа. Пров, побачивши її молодість і красу, намагався спочатку лестощами спокусити її і змусити відректися від віри Христової. Але свята твердо сповідала віру. Тоді її піддали жахливим, нелюдським мукам та знущанням. Свята, будучи окривавленою, почала знемагати і попросила води. Якийсь чоловік на ім'я Кирило, що був присутній при її муках, зглянувся і напоїв її водою.

Тортури продовжили. Після страшних катувань святу обезголовили. Вирішивши, що Кирило, який дав води мучениці, є таємним християнином, кати схопили його і також стратили.

Тіло св. Анастасії було викинуте за місто на з'їжу диким звірам, але Бог не допустив знущання. Ігуменя Софія, сповіщена Господом, знайшла тіло преподобномучениці і з двома помічниками-християнами поховала його.

З відривного календаря "З вірою в душі" за 29 жовтня.
-----------