#поезія
Розмова з Жовтнем.
Відведи мене Жовтень, в минуле!
Я вдихну там повітря ковток!
Про любов я свою не забула!
Відведи, де кохання місток!...
Ти заграй мені на саксафоні!
У таночок хоч раз запроси!
Подаруй мені грони червоні
Від калини, мене угости!...
І не злись, що розстанемось скоро!
Не пускай нам холодних вітрів!
Не ховай сонце за небосклоном!
Не зови дуже часто дощів!...
Став ти пасмурний, навіть плаксивий!
Відчуваєш - кінчається строк?
Де ж подівся багрянець красивий?
Вже повільний останній твій крок...
Попрощаємось скоро з тобою.
Листопад ступить знов на поріг.
Шелестітиме тихо листвою,
Що з дощем нам спадає до ніг...
Л. Вернигора.
Розмова з Жовтнем.
Відведи мене Жовтень, в минуле!
Я вдихну там повітря ковток!
Про любов я свою не забула!
Відведи, де кохання місток!...
Ти заграй мені на саксафоні!
У таночок хоч раз запроси!
Подаруй мені грони червоні
Від калини, мене угости!...
І не злись, що розстанемось скоро!
Не пускай нам холодних вітрів!
Не ховай сонце за небосклоном!
Не зови дуже часто дощів!...
Став ти пасмурний, навіть плаксивий!
Відчуваєш - кінчається строк?
Де ж подівся багрянець красивий?
Вже повільний останній твій крок...
Попрощаємось скоро з тобою.
Листопад ступить знов на поріг.
Шелестітиме тихо листвою,
Що з дощем нам спадає до ніг...
Л. Вернигора.
#поезія
Розмова з Жовтнем.
Відведи мене Жовтень, в минуле!
Я вдихну там повітря ковток!
Про любов я свою не забула!
Відведи, де кохання місток!...
Ти заграй мені на саксафоні!
У таночок хоч раз запроси!
Подаруй мені грони червоні
Від калини, мене угости!...
І не злись, що розстанемось скоро!
Не пускай нам холодних вітрів!
Не ховай сонце за небосклоном!
Не зови дуже часто дощів!...
Став ти пасмурний, навіть плаксивий!
Відчуваєш - кінчається строк?
Де ж подівся багрянець красивий?
Вже повільний останній твій крок...
Попрощаємось скоро з тобою.
Листопад ступить знов на поріг.
Шелестітиме тихо листвою,
Що з дощем нам спадає до ніг...
Л. Вернигора.
25views