#поезія
Нас іноді життя трясе безжально,
Жбурляє в вир проблем, на глибину.
Спустошує фізично і морально,
Лишаючи нас спокою і сну.

Не тішить нас й не радує нічого.
Від дум тяжких, аж голова гуде...
І ми, чомусь, зриваємось на того,
Хто нам в цей час під руку попаде.

Бездумно ображаємо коханих,
Бо негатив, аж рветься із грудей.
І так виходить, коли нам погано,
Ми кривдимо найближчих нам людей.

Тяжкі слова, що в гніві з губ злетіли -
Емоцій негативних згірклий плід.
Слова, як гострі і жорстокі стріли,
Лишають у серцях кривавий слід.

Кажуть в народі - час усе лікує...
Та шрами, від болючих тих образ,
Ніяке каяття не відшліфує
І в пам'яті згадається не раз.

Погане так нелегко забувати.
Це кожному відчути довелось.
Тож, думай добре, перш ніж щось сказати,
Щоб марно не образити когось.

Ольга Тріфонова
#поезія Нас іноді життя трясе безжально, Жбурляє в вир проблем, на глибину. Спустошує фізично і морально, Лишаючи нас спокою і сну. Не тішить нас й не радує нічого. Від дум тяжких, аж голова гуде... І ми, чомусь, зриваємось на того, Хто нам в цей час під руку попаде. Бездумно ображаємо коханих, Бо негатив, аж рветься із грудей. І так виходить, коли нам погано, Ми кривдимо найближчих нам людей. Тяжкі слова, що в гніві з губ злетіли - Емоцій негативних згірклий плід. Слова, як гострі і жорстокі стріли, Лишають у серцях кривавий слід. Кажуть в народі - час усе лікує... Та шрами, від болючих тих образ, Ніяке каяття не відшліфує І в пам'яті згадається не раз. Погане так нелегко забувати. Це кожному відчути довелось. Тож, думай добре, перш ніж щось сказати, Щоб марно не образити когось. Ольга Тріфонова
Like
1
80переглядів