#поезія
Підійти зі спини, обійняти зненацька,
Зізнання найтаємніші прошепотіти,
І відчути, як в серце вселяється щастя –
Нескінченне, спокусливе, тихе, тендітне.
І, вдихаючи запах волося звабливий,
Цілувати пульсуючу жилку за вушком,
Щоб по венах лилася нестримно, бурхливо
Божевільна любов, вивертаючи душу
Всю навиворіт – так, як у сні не насниться,
Як собі ні на мить уявити не можна!..
Ця любов – Неба, Сонця й Землі таємниця, –
Осягне її велич далеко не кожний...
Загадати бажання на здійснення мрії
Про політ серед ночі у зоряне небо...
Підійти зі спини, обійняти щосили,
І ніколи вже не відпустити від себе.
Сергій Доскач
Підійти зі спини, обійняти зненацька,
Зізнання найтаємніші прошепотіти,
І відчути, як в серце вселяється щастя –
Нескінченне, спокусливе, тихе, тендітне.
І, вдихаючи запах волося звабливий,
Цілувати пульсуючу жилку за вушком,
Щоб по венах лилася нестримно, бурхливо
Божевільна любов, вивертаючи душу
Всю навиворіт – так, як у сні не насниться,
Як собі ні на мить уявити не можна!..
Ця любов – Неба, Сонця й Землі таємниця, –
Осягне її велич далеко не кожний...
Загадати бажання на здійснення мрії
Про політ серед ночі у зоряне небо...
Підійти зі спини, обійняти щосили,
І ніколи вже не відпустити від себе.
Сергій Доскач
#поезія
Підійти зі спини, обійняти зненацька,
Зізнання найтаємніші прошепотіти,
І відчути, як в серце вселяється щастя –
Нескінченне, спокусливе, тихе, тендітне.
І, вдихаючи запах волося звабливий,
Цілувати пульсуючу жилку за вушком,
Щоб по венах лилася нестримно, бурхливо
Божевільна любов, вивертаючи душу
Всю навиворіт – так, як у сні не насниться,
Як собі ні на мить уявити не можна!..
Ця любов – Неба, Сонця й Землі таємниця, –
Осягне її велич далеко не кожний...
Загадати бажання на здійснення мрії
Про політ серед ночі у зоряне небо...
Підійти зі спини, обійняти щосили,
І ніколи вже не відпустити від себе.
Сергій Доскач
95переглядів