Українська
English
#поезія
Красуня осінь. Ніжна і тендітна.
Печальна і замріяна вона,
У золото й бурштин яскраво вдіта,
А у очах її одвічна таїна.
По плечах коси розлились вогнянЯно,
Подол іще смарагдом віддає,
І пахне осінь щастям, терпко й пряно,
І час рахує, що зозуля їй кує.
Збирає в кошик дні, зігріті сонцем,
Калинові намиста теж туди,
Щоб пам'ятати у чужій сторонці
Свою красу у мареві рудім.
Бо знов піде у вічність неминуче,
Зірве з плечей дерев жовтавий скарб,
І оголивши степ і сиві кручі ,
Залишить землю без яскравих фарб.
Лілія Наточій.
Красуня осінь. Ніжна і тендітна.
Печальна і замріяна вона,
У золото й бурштин яскраво вдіта,
А у очах її одвічна таїна.
По плечах коси розлились вогнянЯно,
Подол іще смарагдом віддає,
І пахне осінь щастям, терпко й пряно,
І час рахує, що зозуля їй кує.
Збирає в кошик дні, зігріті сонцем,
Калинові намиста теж туди,
Щоб пам'ятати у чужій сторонці
Свою красу у мареві рудім.
Бо знов піде у вічність неминуче,
Зірве з плечей дерев жовтавий скарб,
І оголивши степ і сиві кручі ,
Залишить землю без яскравих фарб.
Лілія Наточій.
#поезія
Красуня осінь. Ніжна і тендітна.
Печальна і замріяна вона,
У золото й бурштин яскраво вдіта,
А у очах її одвічна таїна.
По плечах коси розлились вогнянЯно,
Подол іще смарагдом віддає,
І пахне осінь щастям, терпко й пряно,
І час рахує, що зозуля їй кує.
Збирає в кошик дні, зігріті сонцем,
Калинові намиста теж туди,
Щоб пам'ятати у чужій сторонці
Свою красу у мареві рудім.
Бо знов піде у вічність неминуче,
Зірве з плечей дерев жовтавий скарб,
І оголивши степ і сиві кручі ,
Залишить землю без яскравих фарб.
Лілія Наточій.
127переглядів