Українська
English
#поезія
Роки… Роки… За що , ви, так зі мною?
Я ще не встигла зовсім одцвісти,
а ви вже скроні вкрили сивиною,
і сріблом стелите моі стежки
Хоч ними я ступаю впевнено і сміло,
бо досвід за плечима немалий,
моє чудове літо пролетіло…
і осінь до порога дістає
Своє минуле не віддам нікому,
ні з ким його не розділю й не обміняю,
лиш вітру передам я свою втому,
щоби весною проросла розмаєм
Нехай цвітуть моі стежки квітчасто,
поки ще сонце мою душу гріє,
Нехай заходить до госпОди щастя,
і щастя в ній ніколи не міліє
Роки моі… Я вдячна , вам, за долю,
і сріблом встелені моі стежки,
за зорепад, чарівну мить прибою,
й за те, що ще не встигла одцвісти…
М. Курик
Роки… Роки… За що , ви, так зі мною?
Я ще не встигла зовсім одцвісти,
а ви вже скроні вкрили сивиною,
і сріблом стелите моі стежки
Хоч ними я ступаю впевнено і сміло,
бо досвід за плечима немалий,
моє чудове літо пролетіло…
і осінь до порога дістає
Своє минуле не віддам нікому,
ні з ким його не розділю й не обміняю,
лиш вітру передам я свою втому,
щоби весною проросла розмаєм
Нехай цвітуть моі стежки квітчасто,
поки ще сонце мою душу гріє,
Нехай заходить до госпОди щастя,
і щастя в ній ніколи не міліє
Роки моі… Я вдячна , вам, за долю,
і сріблом встелені моі стежки,
за зорепад, чарівну мить прибою,
й за те, що ще не встигла одцвісти…
М. Курик
#поезія
Роки… Роки… За що , ви, так зі мною?
Я ще не встигла зовсім одцвісти,
а ви вже скроні вкрили сивиною,
і сріблом стелите моі стежки
Хоч ними я ступаю впевнено і сміло,
бо досвід за плечима немалий,
моє чудове літо пролетіло…
і осінь до порога дістає
Своє минуле не віддам нікому,
ні з ким його не розділю й не обміняю,
лиш вітру передам я свою втому,
щоби весною проросла розмаєм
Нехай цвітуть моі стежки квітчасто,
поки ще сонце мою душу гріє,
Нехай заходить до госпОди щастя,
і щастя в ній ніколи не міліє
Роки моі… Я вдячна , вам, за долю,
і сріблом встелені моі стежки,
за зорепад, чарівну мить прибою,
й за те, що ще не встигла одцвісти…
М. Курик
92views