Українська
English
#поезія
Як перейдем цю осінь аж до краю,
ступивши капцями у перший чистий сніг,
забудуться жалі... я — обіцяю...
заблудять тіні на старий поріг.
Закотяться в льохú підмерзлі ябка,
затихне вітер-шибеник в кутку,
паде на голе гілля біла шапка,
не зрушивши ідилію крихку...
Не буде сліз. Лиш каяття за літом.
Безмовна тýга у пустих очах
на мить мигне... І вештатися світом
од тебе злине, розчинивши страх...
Як перейдем цю осінь аж до краю,
впокорюючись долі жовтим листом,
чи трапимо до раю? Я — не знаю...
Аби дійти... тим снігом першим, чистим...
Людмила Галінська
Як перейдем цю осінь аж до краю,
ступивши капцями у перший чистий сніг,
забудуться жалі... я — обіцяю...
заблудять тіні на старий поріг.
Закотяться в льохú підмерзлі ябка,
затихне вітер-шибеник в кутку,
паде на голе гілля біла шапка,
не зрушивши ідилію крихку...
Не буде сліз. Лиш каяття за літом.
Безмовна тýга у пустих очах
на мить мигне... І вештатися світом
од тебе злине, розчинивши страх...
Як перейдем цю осінь аж до краю,
впокорюючись долі жовтим листом,
чи трапимо до раю? Я — не знаю...
Аби дійти... тим снігом першим, чистим...
Людмила Галінська
#поезія
Як перейдем цю осінь аж до краю,
ступивши капцями у перший чистий сніг,
забудуться жалі... я — обіцяю...
заблудять тіні на старий поріг.
Закотяться в льохú підмерзлі ябка,
затихне вітер-шибеник в кутку,
паде на голе гілля біла шапка,
не зрушивши ідилію крихку...
Не буде сліз. Лиш каяття за літом.
Безмовна тýга у пустих очах
на мить мигне... І вештатися світом
од тебе злине, розчинивши страх...
Як перейдем цю осінь аж до краю,
впокорюючись долі жовтим листом,
чи трапимо до раю? Я — не знаю...
Аби дійти... тим снігом першим, чистим...
Людмила Галінська
45views