#поезія
Хтось у небі б'є перину --
капають дощі.
Жовтень браму зачиняє ---
брязкають ключі .
Позіхають сонно трави --
сниться їм весна.
Вигорають жовті барви --
хустка вже пісна...
Холод лізе в кожну шпарку, --
капосні вітри...
Вальс листки танцюють в парку, --
то ще ті майстри.
Горобці спостерігають , ---
вдячні глядачі.
Жде ще Осінь короваю
з теплої печі.
Жде у гості листопàда ---
то її любов.
Ще горить вогонь в лампадах,
а у жилах -- кров.
Людмила Галінська
Хтось у небі б'є перину --
капають дощі.
Жовтень браму зачиняє ---
брязкають ключі .
Позіхають сонно трави --
сниться їм весна.
Вигорають жовті барви --
хустка вже пісна...
Холод лізе в кожну шпарку, --
капосні вітри...
Вальс листки танцюють в парку, --
то ще ті майстри.
Горобці спостерігають , ---
вдячні глядачі.
Жде ще Осінь короваю
з теплої печі.
Жде у гості листопàда ---
то її любов.
Ще горить вогонь в лампадах,
а у жилах -- кров.
Людмила Галінська
#поезія
Хтось у небі б'є перину --
капають дощі.
Жовтень браму зачиняє ---
брязкають ключі .
Позіхають сонно трави --
сниться їм весна.
Вигорають жовті барви --
хустка вже пісна...
Холод лізе в кожну шпарку, --
капосні вітри...
Вальс листки танцюють в парку, --
то ще ті майстри.
Горобці спостерігають , ---
вдячні глядачі.
Жде ще Осінь короваю
з теплої печі.
Жде у гості листопàда ---
то її любов.
Ще горить вогонь в лампадах,
а у жилах -- кров.
Людмила Галінська
114переглядів