Українська
English
#поезія
Люблю
цю осінь золотаву.
Її не можна не любити...
Як любить ранок добру каву,
так осінь хочеться допити.
До краю,
до краплин останніх.
До цих дощів -- гульвіс марудних,
що б'ють асфальт в німих зізнаннях,
і пестять дах старий і брýдний...
Люблю
це золото фальшиве.
Воно в сто крат вартує більше
за все блискуче і красиве.
Від всіх прикрас воно найліпше.
Люблю
цю осінь. Стан нірвàни.
Де спокій. Радість. І зізнання.
Де суперечки й урагани.
І вічних мрій сліпе жадання.
Людмила Галінська
Люблю
цю осінь золотаву.
Її не можна не любити...
Як любить ранок добру каву,
так осінь хочеться допити.
До краю,
до краплин останніх.
До цих дощів -- гульвіс марудних,
що б'ють асфальт в німих зізнаннях,
і пестять дах старий і брýдний...
Люблю
це золото фальшиве.
Воно в сто крат вартує більше
за все блискуче і красиве.
Від всіх прикрас воно найліпше.
Люблю
цю осінь. Стан нірвàни.
Де спокій. Радість. І зізнання.
Де суперечки й урагани.
І вічних мрій сліпе жадання.
Людмила Галінська
#поезія
Люблю
цю осінь золотаву.
Її не можна не любити...
Як любить ранок добру каву,
так осінь хочеться допити.
До краю,
до краплин останніх.
До цих дощів -- гульвіс марудних,
що б'ють асфальт в німих зізнаннях,
і пестять дах старий і брýдний...
Люблю
це золото фальшиве.
Воно в сто крат вартує більше
за все блискуче і красиве.
Від всіх прикрас воно найліпше.
Люблю
цю осінь. Стан нірвàни.
Де спокій. Радість. І зізнання.
Де суперечки й урагани.
І вічних мрій сліпе жадання.
Людмила Галінська
87views