Українська
English
#поезія
Я нині тут. Прийшла. Бери собі.
Тули мерщій до серця. Пригортай-но.
Стою така німа в своїй журбі.
І листя долу падає так файно...
Чекав мене? Ще з літа виглядав.
Ходив і марив пишними вустами.
Я нині тут, серед твоїх заграв.
Милуйся мною, наче образа́ми.
Стрічай, хутчіш. Стою у всій красі.
Така холодна, горда й одинока.
Із жовтим вельоном у срібленій косі.
Твоя царіна, мавка яснооока.
Чого мовчиш? Я нині тут. Тримай!.
Бо вітер виє, шарпає волосся.
Тули до серця, бо втечу за край.
Зігрій мене, Листо́паде! Я — Осінь!
Людмила Галінська
Я нині тут. Прийшла. Бери собі.
Тули мерщій до серця. Пригортай-но.
Стою така німа в своїй журбі.
І листя долу падає так файно...
Чекав мене? Ще з літа виглядав.
Ходив і марив пишними вустами.
Я нині тут, серед твоїх заграв.
Милуйся мною, наче образа́ми.
Стрічай, хутчіш. Стою у всій красі.
Така холодна, горда й одинока.
Із жовтим вельоном у срібленій косі.
Твоя царіна, мавка яснооока.
Чого мовчиш? Я нині тут. Тримай!.
Бо вітер виє, шарпає волосся.
Тули до серця, бо втечу за край.
Зігрій мене, Листо́паде! Я — Осінь!
Людмила Галінська
#поезія
Я нині тут. Прийшла. Бери собі.
Тули мерщій до серця. Пригортай-но.
Стою така німа в своїй журбі.
І листя долу падає так файно...
Чекав мене? Ще з літа виглядав.
Ходив і марив пишними вустами.
Я нині тут, серед твоїх заграв.
Милуйся мною, наче образа́ми.
Стрічай, хутчіш. Стою у всій красі.
Така холодна, горда й одинока.
Із жовтим вельоном у срібленій косі.
Твоя царіна, мавка яснооока.
Чого мовчиш? Я нині тут. Тримай!.
Бо вітер виє, шарпає волосся.
Тули до серця, бо втечу за край.
Зігрій мене, Листо́паде! Я — Осінь!
Людмила Галінська
94views