Українська
English
#поезія
Ні....це не дощ полився з неба,
Це плаче осені душа...
Їй смуток десь подіти треба,
А нам здається -- то вода.
Так само і в житті буває,
Нам сльози інших не болять.
Що у чужій душі -- не знаєм,
Чуже не можем відчувать.
Ми під дощем ховаєм тугу,
І смутком ділимося з ним.
Його вважаєм вірним другом,
Таким близьким, таким своїм.
Ні....це не дощ із неба ллється,
Це плаче осені душа.....
Та прийде час--- вона всміхнеться,
Осяє сонце небеса...
ВІТА ІГНАТКО
Ні....це не дощ полився з неба,
Це плаче осені душа...
Їй смуток десь подіти треба,
А нам здається -- то вода.
Так само і в житті буває,
Нам сльози інших не болять.
Що у чужій душі -- не знаєм,
Чуже не можем відчувать.
Ми під дощем ховаєм тугу,
І смутком ділимося з ним.
Його вважаєм вірним другом,
Таким близьким, таким своїм.
Ні....це не дощ із неба ллється,
Це плаче осені душа.....
Та прийде час--- вона всміхнеться,
Осяє сонце небеса...
ВІТА ІГНАТКО
#поезія
Ні....це не дощ полився з неба,
Це плаче осені душа...
Їй смуток десь подіти треба,
А нам здається -- то вода.
Так само і в житті буває,
Нам сльози інших не болять.
Що у чужій душі -- не знаєм,
Чуже не можем відчувать.
Ми під дощем ховаєм тугу,
І смутком ділимося з ним.
Його вважаєм вірним другом,
Таким близьким, таким своїм.
Ні....це не дощ із неба ллється,
Це плаче осені душа.....
Та прийде час--- вона всміхнеться,
Осяє сонце небеса...
ВІТА ІГНАТКО
112переглядів