Українська
English
#поезія
"Осінній ранок"
Вийшла вранці в парк гуляти,
І на мить призупинилась.
Стала пильно оглядати,
На ту казку, що з'явилась.
Тут краси бездонний вир,
Що тягнувся вздовж алеї.
Гарно - тихо, спокій - мир,
Незрівнянні мов-би феї.
Враз,палітра вже в руках,
Пише пензлем образ див.
Сяйво різне блиск в очах,
Що в думках,моїх наплив.
Сонце світить,вітер віє,
Листя в гору підійма.
І теплом ще трішки гріє,
Хоч попереду,й зима.
Та всього не описати -
Ні краси,ні почуття.
Лиш одне можна додати,
Які приємні,тут відчуття.
Галина Пилип'як
"Осінній ранок"
Вийшла вранці в парк гуляти,
І на мить призупинилась.
Стала пильно оглядати,
На ту казку, що з'явилась.
Тут краси бездонний вир,
Що тягнувся вздовж алеї.
Гарно - тихо, спокій - мир,
Незрівнянні мов-би феї.
Враз,палітра вже в руках,
Пише пензлем образ див.
Сяйво різне блиск в очах,
Що в думках,моїх наплив.
Сонце світить,вітер віє,
Листя в гору підійма.
І теплом ще трішки гріє,
Хоч попереду,й зима.
Та всього не описати -
Ні краси,ні почуття.
Лиш одне можна додати,
Які приємні,тут відчуття.
Галина Пилип'як
#поезія
"Осінній ранок"
Вийшла вранці в парк гуляти,
І на мить призупинилась.
Стала пильно оглядати,
На ту казку, що з'явилась.
Тут краси бездонний вир,
Що тягнувся вздовж алеї.
Гарно - тихо, спокій - мир,
Незрівнянні мов-би феї.
Враз,палітра вже в руках,
Пише пензлем образ див.
Сяйво різне блиск в очах,
Що в думках,моїх наплив.
Сонце світить,вітер віє,
Листя в гору підійма.
І теплом ще трішки гріє,
Хоч попереду,й зима.
Та всього не описати -
Ні краси,ні почуття.
Лиш одне можна додати,
Які приємні,тут відчуття.
Галина Пилип'як
189переглядів