Українська
English
#поезія
Скільки років? Два, скоро буде три.
Кучері білі. Очі — мої, блакитні.
Круглий стіл — щоб не бився об гострі кути.
Знаєш, діти маленькі ніжні й такі тендітні!
Вибач. Не знаєш — в тебе нема дітей.
Хочеш пограти? Пограй. Я не проти зовсім.
Ні. Він не знає. Не треба тепер про те.
Так. Пам'ятаю нашу останню осінь.
Вибач. Не треба. Книжку приніс з колобком?
Добре. Іди подаруй. Ти чого? Сміливіше.
Син твій з рудим котом п'ють парне молоко.
Ти, як парне молоко, бачу, став сивіше.
Вибач. Не треба. В мене своє життя.
Маю кота, чоловіка і чарівного сина.
Кажеш, в самотній душі цілковита тепер пітьма.
Вибач. Ти знаєш, що то не моя провина.
Галина Ратова
Скільки років? Два, скоро буде три.
Кучері білі. Очі — мої, блакитні.
Круглий стіл — щоб не бився об гострі кути.
Знаєш, діти маленькі ніжні й такі тендітні!
Вибач. Не знаєш — в тебе нема дітей.
Хочеш пограти? Пограй. Я не проти зовсім.
Ні. Він не знає. Не треба тепер про те.
Так. Пам'ятаю нашу останню осінь.
Вибач. Не треба. Книжку приніс з колобком?
Добре. Іди подаруй. Ти чого? Сміливіше.
Син твій з рудим котом п'ють парне молоко.
Ти, як парне молоко, бачу, став сивіше.
Вибач. Не треба. В мене своє життя.
Маю кота, чоловіка і чарівного сина.
Кажеш, в самотній душі цілковита тепер пітьма.
Вибач. Ти знаєш, що то не моя провина.
Галина Ратова
#поезія
Скільки років? Два, скоро буде три.
Кучері білі. Очі — мої, блакитні.
Круглий стіл — щоб не бився об гострі кути.
Знаєш, діти маленькі ніжні й такі тендітні!
Вибач. Не знаєш — в тебе нема дітей.
Хочеш пограти? Пограй. Я не проти зовсім.
Ні. Він не знає. Не треба тепер про те.
Так. Пам'ятаю нашу останню осінь.
Вибач. Не треба. Книжку приніс з колобком?
Добре. Іди подаруй. Ти чого? Сміливіше.
Син твій з рудим котом п'ють парне молоко.
Ти, як парне молоко, бачу, став сивіше.
Вибач. Не треба. В мене своє життя.
Маю кота, чоловіка і чарівного сина.
Кажеш, в самотній душі цілковита тепер пітьма.
Вибач. Ти знаєш, що то не моя провина.
Галина Ратова
134views