#поезія
Смерть невблаганна,
від неї не втечеш,
а людська скорбота
потребує надгробків.
Е. М. Ремарк


Небо викрешує іскри блискавок близько,
здіймає кресало високо
і б'є по камінню провин.

Люди стають обелісками: рідні скорботу міряють
надробками мармуровими
чи для особливих – граніт.

Грабар такому змаганню за огріхи й лишену
покійником спадщину тішиться:
вінки для трауру – до вітрин.

Туга стає матер'яльною, зримо і в дотиках
означена, не у споминах –
свічі догорає гніт.

Фото фіксаж й надмогильні прикраси часом
занадто більші, ніж любов і запаси
терпіння – так у багатьох родин.

Чорному дню, показово сонно-холодному,
віддають данину вічним спокоєм
і світлою пам'яттю тому, хто в труні.

24.07.2025
Олеся Репа
#поезія Смерть невблаганна, від неї не втечеш, а людська скорбота потребує надгробків. Е. М. Ремарк Небо викрешує іскри блискавок близько, здіймає кресало високо і б'є по камінню провин. Люди стають обелісками: рідні скорботу міряють надробками мармуровими чи для особливих – граніт. Грабар такому змаганню за огріхи й лишену покійником спадщину тішиться: вінки для трауру – до вітрин. Туга стає матер'яльною, зримо і в дотиках означена, не у споминах – свічі догорає гніт. Фото фіксаж й надмогильні прикраси часом занадто більші, ніж любов і запаси терпіння – так у багатьох родин. Чорному дню, показово сонно-холодному, віддають данину вічним спокоєм і світлою пам'яттю тому, хто в труні. 24.07.2025 Олеся Репа
Like
1
167views