#поезія
Запроси мене осінь на танець удвох,
Білий вальс ми станцюєм, неначе у Відні,
Глядачами візьмемо знайомих кількох,
То дерева, бо ми ж з ними рідні.

Я душею немовби до неба злечу,
Ти ж п"янити умієш своїм ароматом,
Ніжність хочу безмежно відчути твою,
Що, бува, огортає так раптом

Листопад золотавий засипле най щедро,
Мов овації, буде для нас він звучать.
В шерхотінні його тільки буде і чути,
Наче "браво!" він буде нестримно кричать.

І нехай відчуття насолоди триває,
Цілу вічність і тільки, не менше аби.
А мене почуття теплоти огортає,
Ти, красуне, мене на той вальс запроси.

Сергій Ущапівський
#поезія Запроси мене осінь на танець удвох, Білий вальс ми станцюєм, неначе у Відні, Глядачами візьмемо знайомих кількох, То дерева, бо ми ж з ними рідні. Я душею немовби до неба злечу, Ти ж п"янити умієш своїм ароматом, Ніжність хочу безмежно відчути твою, Що, бува, огортає так раптом Листопад золотавий засипле най щедро, Мов овації, буде для нас він звучать. В шерхотінні його тільки буде і чути, Наче "браво!" він буде нестримно кричать. І нехай відчуття насолоди триває, Цілу вічність і тільки, не менше аби. А мене почуття теплоти огортає, Ти, красуне, мене на той вальс запроси. Сергій Ущапівський
Like
1
52views