#поезія
Шляхи відомії, прокладені асфальтом
І часу плин тепер вже не помітний.
Стою на перехресті ніби з транспорантом
А успіх таким чином маловірогідний.
Шляхи незвідані, протоптано ногами
І там ходити важко й небезпечно
Бо ці шляхи зарослі бур'янами
Й сподіванка на щастя недоречна.
Шляхи ж мої прокладено бруківкою
Щось посереднє серед двох тих інших.
Жене мене життя нібито гілкою
Здається, що той шлях найліпший.
І я біжу тим шляхом безоглядно
У паспорті доросла та сама ж мала.
На шляху цім доволі малолюдно
І вже настала ранняя весна.
ternavka tatka
Шляхи відомії, прокладені асфальтом
І часу плин тепер вже не помітний.
Стою на перехресті ніби з транспорантом
А успіх таким чином маловірогідний.
Шляхи незвідані, протоптано ногами
І там ходити важко й небезпечно
Бо ці шляхи зарослі бур'янами
Й сподіванка на щастя недоречна.
Шляхи ж мої прокладено бруківкою
Щось посереднє серед двох тих інших.
Жене мене життя нібито гілкою
Здається, що той шлях найліпший.
І я біжу тим шляхом безоглядно
У паспорті доросла та сама ж мала.
На шляху цім доволі малолюдно
І вже настала ранняя весна.
ternavka tatka
#поезія
Шляхи відомії, прокладені асфальтом
І часу плин тепер вже не помітний.
Стою на перехресті ніби з транспорантом
А успіх таким чином маловірогідний.
Шляхи незвідані, протоптано ногами
І там ходити важко й небезпечно
Бо ці шляхи зарослі бур'янами
Й сподіванка на щастя недоречна.
Шляхи ж мої прокладено бруківкою
Щось посереднє серед двох тих інших.
Жене мене життя нібито гілкою
Здається, що той шлях найліпший.
І я біжу тим шляхом безоглядно
У паспорті доросла та сама ж мала.
На шляху цім доволі малолюдно
І вже настала ранняя весна.
ternavka tatka
141views