#поезія
Дивний тихий смуток навіває осінь
І малює в небі журавлів ключі...
Мерехтять під сонцем золото і просинь,
Знову тихо плакав дощик уночі...

Чарівна панянка з мідяним волоссям
У яскравій сукні та легка в ході.
І в’юнка, й граційна та красуня - Осінь,
Оберемки квітів рве вона собі.

Шлейф її парфумів вишуканий, свіжий,
Солодко-фруктовий, трішечки терпкий.
Айстри і троянди вносять нотки ніжні,
М’ята — тон холодний, а полин — гіркий.

Очі мають колір стиглого горіха,
В неї є харизма і талант митця!
Змінює пейзажі для своєї втіхи,
Барвами дивує навіть і Творця.

В.Кудлаєнко
#поезія Дивний тихий смуток навіває осінь І малює в небі журавлів ключі... Мерехтять під сонцем золото і просинь, Знову тихо плакав дощик уночі... Чарівна панянка з мідяним волоссям У яскравій сукні та легка в ході. І в’юнка, й граційна та красуня - Осінь, Оберемки квітів рве вона собі. Шлейф її парфумів вишуканий, свіжий, Солодко-фруктовий, трішечки терпкий. Айстри і троянди вносять нотки ніжні, М’ята — тон холодний, а полин — гіркий. Очі мають колір стиглого горіха, В неї є харизма і талант митця! Змінює пейзажі для своєї втіхи, Барвами дивує навіть і Творця. В.Кудлаєнко
Like
1
207views