#поезія
Жовтень-спокусник зваблює сонцем,
пестить тендітно жоржини теплом.
Я, як той пуплях, в своїй оболонці,
лиш споглядаю... А чари кругом...
Он, шелестить спідницЯми тополя,
пристрасний танець їй так до лиця.
Стала в берізки прозорою льоля,
наче з картини "крутого" митця.
Ген, груша-дичка скидає жупана,
губить плоди ,як намисто, в росу...
І горобина, ця вічна путана,
перли колише... і чеше косу.
Жовтень сміється. Палко цілує
діву-калину. Рум'яниться світ.
Тихо в кутку Осінь хустку гаптує,
сушить на чай хризантемовий цвіт..
Пахнуть чуттєво розкидані ябка,
їхня ґаздиня вітрам віддалась...
Крутиться листя , як крильця у бабки.
Жовтень чаклує. І я роздяглась...

Людмила Галінська
#поезія Жовтень-спокусник зваблює сонцем, пестить тендітно жоржини теплом. Я, як той пуплях, в своїй оболонці, лиш споглядаю... А чари кругом... Он, шелестить спідницЯми тополя, пристрасний танець їй так до лиця. Стала в берізки прозорою льоля, наче з картини "крутого" митця. Ген, груша-дичка скидає жупана, губить плоди ,як намисто, в росу... І горобина, ця вічна путана, перли колише... і чеше косу. Жовтень сміється. Палко цілує діву-калину. Рум'яниться світ. Тихо в кутку Осінь хустку гаптує, сушить на чай хризантемовий цвіт.. Пахнуть чуттєво розкидані ябка, їхня ґаздиня вітрам віддалась... Крутиться листя , як крильця у бабки. Жовтень чаклує. І я роздяглась... Людмила Галінська
Like
1
133переглядів