Українська
English
#поезія
теплий кокон ілюзії
віддзеркалює біль,
все життя його юзати
так хотілось тобі.
тож медвяне плацебо
із щоденних неправд
ти береш без рецепта,
бо інакше — програв:
попрощаєшся з радістю,
спопелиш всі дива,
на твоїм винограднику
розростається твань.
дійсність справді лякає,
мерехтить ув очах.
удаєш з себе Кая
чи лякливе курча:
сам собі ти наточуєш
повні вуха брехні —
та росте червоточина,
з неї скрапує гній...
може, гнів? чи рішучість?
та пусте! просто йди
якнайдалі від штучності,
в світ живої води,
що гірчить. адаптуєшся.
щось болить. пересидь.
за забором між туями
відшукай балансир,
щоб не впасти із линви
над проваллям життя,
бо як спогад поглине,
розгорнувши свій стяг,
ще не раз розглядатимеш
сновидіння цупкі.
закарбується датами
пам'яткий непокій.
Таня З
теплий кокон ілюзії
віддзеркалює біль,
все життя його юзати
так хотілось тобі.
тож медвяне плацебо
із щоденних неправд
ти береш без рецепта,
бо інакше — програв:
попрощаєшся з радістю,
спопелиш всі дива,
на твоїм винограднику
розростається твань.
дійсність справді лякає,
мерехтить ув очах.
удаєш з себе Кая
чи лякливе курча:
сам собі ти наточуєш
повні вуха брехні —
та росте червоточина,
з неї скрапує гній...
може, гнів? чи рішучість?
та пусте! просто йди
якнайдалі від штучності,
в світ живої води,
що гірчить. адаптуєшся.
щось болить. пересидь.
за забором між туями
відшукай балансир,
щоб не впасти із линви
над проваллям життя,
бо як спогад поглине,
розгорнувши свій стяг,
ще не раз розглядатимеш
сновидіння цупкі.
закарбується датами
пам'яткий непокій.
Таня З
#поезія
теплий кокон ілюзії
віддзеркалює біль,
все життя його юзати
так хотілось тобі.
тож медвяне плацебо
із щоденних неправд
ти береш без рецепта,
бо інакше — програв:
попрощаєшся з радістю,
спопелиш всі дива,
на твоїм винограднику
розростається твань.
дійсність справді лякає,
мерехтить ув очах.
удаєш з себе Кая
чи лякливе курча:
сам собі ти наточуєш
повні вуха брехні —
та росте червоточина,
з неї скрапує гній...
може, гнів? чи рішучість?
та пусте! просто йди
якнайдалі від штучності,
в світ живої води,
що гірчить. адаптуєшся.
щось болить. пересидь.
за забором між туями
відшукай балансир,
щоб не впасти із линви
над проваллям життя,
бо як спогад поглине,
розгорнувши свій стяг,
ще не раз розглядатимеш
сновидіння цупкі.
закарбується датами
пам'яткий непокій.
Таня З
62переглядів