#поезія
Павутинкою поцілунків покриваєш поволі тіло.
Пригубити твій подих, втонути, напитися ним хотіла.
По тонкому промінню дотиків- орнаменти з ластовиння.
Потаємне розкриєш пальцями, розіллюся немов лавина.
І розійдеться з кров'ю змішане
бажання пірнати й зануритись.
Із вершини стрибаючи стрімко,
неначе востаннє, зажмурившись.
Стікали прудкими ріками, кричали
немов дикі звірі.
Молочним шляхом розлився ти у збудженні п'янкого тіла.
Зустріли цей ранок росами, що впали у трави густії.
Неначе у сні під гіпнозом чергову спокусу посієм.
Катя Цимбал
На фото - Стіна кохання. Париж. На ній 311-ма мовами світу написані слова: "Я тебе кохаю"
Павутинкою поцілунків покриваєш поволі тіло.
Пригубити твій подих, втонути, напитися ним хотіла.
По тонкому промінню дотиків- орнаменти з ластовиння.
Потаємне розкриєш пальцями, розіллюся немов лавина.
І розійдеться з кров'ю змішане
бажання пірнати й зануритись.
Із вершини стрибаючи стрімко,
неначе востаннє, зажмурившись.
Стікали прудкими ріками, кричали
немов дикі звірі.
Молочним шляхом розлився ти у збудженні п'янкого тіла.
Зустріли цей ранок росами, що впали у трави густії.
Неначе у сні під гіпнозом чергову спокусу посієм.
Катя Цимбал
На фото - Стіна кохання. Париж. На ній 311-ма мовами світу написані слова: "Я тебе кохаю"
#поезія
Павутинкою поцілунків покриваєш поволі тіло.
Пригубити твій подих, втонути, напитися ним хотіла.
По тонкому промінню дотиків- орнаменти з ластовиння.
Потаємне розкриєш пальцями, розіллюся немов лавина.
І розійдеться з кров'ю змішане
бажання пірнати й зануритись.
Із вершини стрибаючи стрімко,
неначе востаннє, зажмурившись.
Стікали прудкими ріками, кричали
немов дикі звірі.
Молочним шляхом розлився ти у збудженні п'янкого тіла.
Зустріли цей ранок росами, що впали у трави густії.
Неначе у сні під гіпнозом чергову спокусу посієм.
Катя Цимбал
На фото - Стіна кохання. Париж. На ній 311-ма мовами світу написані слова: "Я тебе кохаю"

33views