#поезія
Павутинкою поцілунків покриваєш поволі тіло.
Пригубити твій подих, втонути, напитися ним хотіла.
По тонкому промінню дотиків- орнаменти з ластовиння.
Потаємне розкриєш пальцями, розіллюся немов лавина.

І розійдеться з кров'ю змішане
бажання пірнати й зануритись.
Із вершини стрибаючи стрімко,
неначе востаннє, зажмурившись.

Стікали прудкими ріками, кричали
немов дикі звірі.
Молочним шляхом розлився ти у збудженні п'янкого тіла.
Зустріли цей ранок росами, що впали у трави густії.
Неначе у сні під гіпнозом чергову спокусу посієм.

Катя Цимбал

На фото - Стіна кохання. Париж. На ній 311-ма мовами світу написані  слова: "Я тебе кохаю"
#поезія Павутинкою поцілунків покриваєш поволі тіло. Пригубити твій подих, втонути, напитися ним хотіла. По тонкому промінню дотиків- орнаменти з ластовиння. Потаємне розкриєш пальцями, розіллюся немов лавина. І розійдеться з кров'ю змішане бажання пірнати й зануритись. Із вершини стрибаючи стрімко, неначе востаннє, зажмурившись. Стікали прудкими ріками, кричали немов дикі звірі. Молочним шляхом розлився ти у збудженні п'янкого тіла. Зустріли цей ранок росами, що впали у трави густії. Неначе у сні під гіпнозом чергову спокусу посієм. Катя Цимбал На фото - Стіна кохання. Париж. На ній 311-ма мовами світу написані  слова: "Я тебе кохаю"
Love
1
33views