#поезія
Був день як день, пізньоосінній, хмурий.
Розносив пошту сивий листопад.
І ніби думи ще не всі заснули,
Й вітри співали, тільки вже не в лад.
Був день як день. Та раптом що це? Диво!
Два погляди зустрілися, злились.
І на душі так світло — заясніло!
Дарма, що падолист, що падолист...
Був день як день, та тільки вже не хмурий.
Зійшлися дві споріднені душі.
А листопад сердець двох партитуру
Накреслив й на пюпітрі залишив.
Ніна Арендар
Був день як день, пізньоосінній, хмурий.
Розносив пошту сивий листопад.
І ніби думи ще не всі заснули,
Й вітри співали, тільки вже не в лад.
Був день як день. Та раптом що це? Диво!
Два погляди зустрілися, злились.
І на душі так світло — заясніло!
Дарма, що падолист, що падолист...
Був день як день, та тільки вже не хмурий.
Зійшлися дві споріднені душі.
А листопад сердець двох партитуру
Накреслив й на пюпітрі залишив.
Ніна Арендар
#поезія
Був день як день, пізньоосінній, хмурий.
Розносив пошту сивий листопад.
І ніби думи ще не всі заснули,
Й вітри співали, тільки вже не в лад.
Був день як день. Та раптом що це? Диво!
Два погляди зустрілися, злились.
І на душі так світло — заясніло!
Дарма, що падолист, що падолист...
Був день як день, та тільки вже не хмурий.
Зійшлися дві споріднені душі.
А листопад сердець двох партитуру
Накреслив й на пюпітрі залишив.
Ніна Арендар

35переглядів