#поезія Поскладаю яблука до скрині.. Гарбузи до клуні віднесу Позгрібаю листя на цямрині. І журливу пісню заведу. Щось так сумно й млосно на сердéньку. Вже злетіли душі до небес з тих кульбаб. Згадаю свою неньку. Все минуло...Де ж той світ чудес? Що в дитинстві в казку розцвітали.. В кожній квіточці, в пелюсточках жоржин. В жовтих бджолах, що груші обліпали.. Між багряних й картатих пелерин. Де ж той смак тих яблучок в шляфрочках, Що матуся випікала у печі? І ті спалахи які жевріли в моїх очках.. Коли зорі рахувала уночі? Де ж той чай з гірчинкою малини, що парфумом розливався по душі? І старі задумані ялини А між ними пахучі спориші? Все минуло..й матуся в пана Бога. Тільки часом приходить в мої сни.. Яблука збирає край порога.. І згрібає листя восени. Оксана Лесик-Падучак