Поезія
Вже осінь сновигає вздовж доріг,
І з шурхотом розвішує намиста,
Калині й горобині оберіг
Від холодів, що сунуться на місто.

Засмагле листя вкриє кракелюр,
Бо хоч-не-хоч, а вічність не спинити,
Двірник змітає ранком під бордюр
Гербарій асигнацій!– далі – скніти,

Депресувати, дивлячись з вікна
На сірі очі осені в калюжі,
Як чорнобривці паморозь паплюжить,
П'ять спецій додавати до вина,

Імбир і перець – рівновага дош,
Північний вітер грає Терезами,
На всі питання – відповідь "отож",
Ґеловін на порозі з гарбузами,

Впадати в когнітивний дисонанс,
В анабіоз, допоки крига скресне,
Як заспіває жайвір в піднебессі,
І з проліском проклюнеться баланс...

Окс Ґудзь
06.10.25
Поезія Вже осінь сновигає вздовж доріг, І з шурхотом розвішує намиста, Калині й горобині оберіг Від холодів, що сунуться на місто. Засмагле листя вкриє кракелюр, Бо хоч-не-хоч, а вічність не спинити, Двірник змітає ранком під бордюр Гербарій асигнацій!– далі – скніти, Депресувати, дивлячись з вікна На сірі очі осені в калюжі, Як чорнобривці паморозь паплюжить, П'ять спецій додавати до вина, Імбир і перець – рівновага дош, Північний вітер грає Терезами, На всі питання – відповідь "отож", Ґеловін на порозі з гарбузами, Впадати в когнітивний дисонанс, В анабіоз, допоки крига скресне, Як заспіває жайвір в піднебессі, І з проліском проклюнеться баланс... Окс Ґудзь 06.10.25
Love
2
166views