#поезія
У голові моїй думки,
Прийшов до мене ти у сні.
Згадались дні ті запальні,
Й та зустріч наша восени.
Листок замріяний упав,
А ми гуляли серед трав.
Все промайнуло, все пройшло,
Не зустрічались ми давно.
Я не очікувала вже,
Що прийдеш ти до мене все ж.
А ти приходиш лиш у сні
І знову, тільки восени.
Імлою вкрився небокрай,
Відцвів вже й верес серед трав,
Й загублені оті стежки,
Якими ми з тобою йшли.
Здається мить - все ожило
І в безвість ночі утекло.
Тебе впізнала я у сні
І твої очі чарівні.
Моє ти серце надірвав,
Напевно й ти мене згадав.
Приходиш зараз лиш у сні
І завжди тільки восени.
Наталія Низенко
У голові моїй думки,
Прийшов до мене ти у сні.
Згадались дні ті запальні,
Й та зустріч наша восени.
Листок замріяний упав,
А ми гуляли серед трав.
Все промайнуло, все пройшло,
Не зустрічались ми давно.
Я не очікувала вже,
Що прийдеш ти до мене все ж.
А ти приходиш лиш у сні
І знову, тільки восени.
Імлою вкрився небокрай,
Відцвів вже й верес серед трав,
Й загублені оті стежки,
Якими ми з тобою йшли.
Здається мить - все ожило
І в безвість ночі утекло.
Тебе впізнала я у сні
І твої очі чарівні.
Моє ти серце надірвав,
Напевно й ти мене згадав.
Приходиш зараз лиш у сні
І завжди тільки восени.
Наталія Низенко
#поезія
У голові моїй думки,
Прийшов до мене ти у сні.
Згадались дні ті запальні,
Й та зустріч наша восени.
Листок замріяний упав,
А ми гуляли серед трав.
Все промайнуло, все пройшло,
Не зустрічались ми давно.
Я не очікувала вже,
Що прийдеш ти до мене все ж.
А ти приходиш лиш у сні
І знову, тільки восени.
Імлою вкрився небокрай,
Відцвів вже й верес серед трав,
Й загублені оті стежки,
Якими ми з тобою йшли.
Здається мить - все ожило
І в безвість ночі утекло.
Тебе впізнала я у сні
І твої очі чарівні.
Моє ти серце надірвав,
Напевно й ти мене згадав.
Приходиш зараз лиш у сні
І завжди тільки восени.
Наталія Низенко
58views