Українська
English
#поезія
крізь вітер і дні
вогонь ще тремтить
і місто
мов пустка
стоїть
мов шепіт без тіней
мов спомин чи привид
як памʼять про дім
як подих що зник
і горять
довкола мости
і тиша
дзвенить у пітьмі
хтось кличе
із глибини
та голос тоне в імлі
і серце у клітці сидить
мов птах що забув
про політ
бʼється
і знову мовчить
бо втомився чекати на світ
на вітрі
вогонь ще горить
він світить крізь попіл і страх
і навіть коли все зникає
він дихає в наших руках
із попелу тиша росте
і в тиші губиться слово
і світ що вчора згорів
сьогодні почне все знову
Валерій Пузік
крізь вітер і дні
вогонь ще тремтить
і місто
мов пустка
стоїть
мов шепіт без тіней
мов спомин чи привид
як памʼять про дім
як подих що зник
і горять
довкола мости
і тиша
дзвенить у пітьмі
хтось кличе
із глибини
та голос тоне в імлі
і серце у клітці сидить
мов птах що забув
про політ
бʼється
і знову мовчить
бо втомився чекати на світ
на вітрі
вогонь ще горить
він світить крізь попіл і страх
і навіть коли все зникає
він дихає в наших руках
із попелу тиша росте
і в тиші губиться слово
і світ що вчора згорів
сьогодні почне все знову
Валерій Пузік
#поезія
крізь вітер і дні
вогонь ще тремтить
і місто
мов пустка
стоїть
мов шепіт без тіней
мов спомин чи привид
як памʼять про дім
як подих що зник
і горять
довкола мости
і тиша
дзвенить у пітьмі
хтось кличе
із глибини
та голос тоне в імлі
і серце у клітці сидить
мов птах що забув
про політ
бʼється
і знову мовчить
бо втомився чекати на світ
на вітрі
вогонь ще горить
він світить крізь попіл і страх
і навіть коли все зникає
він дихає в наших руках
із попелу тиша росте
і в тиші губиться слово
і світ що вчора згорів
сьогодні почне все знову
Валерій Пузік
72views