Оксана Вінніченко - #поезія Між відлунням та склом дзеркал Не...

added a photo

2025-10-09 12:41:38 ·

#поезія
Між відлунням та склом дзеркал
Не знайшов мене ти...
Шукав...
Роздивлявся в вікні авто,
Чи не я то біжу в пальто
Серед вітру та листопаду...
А чи варто?
Вже все позаду:
Сміх і сьози, образи, пристрасть.
Ні, не снишся тепер,
Не снишся...
Не болить, не кровить душа.
Серце , наче мале пташа,
В світ вдивляється юним оком...
Тобі сниться мій світлий локон
І уста, наче стигла вишня?
Намагались,
Але не вийшло...
То залишусь я краще в снах,
У мелодіях і віршах,
Наче спомин про тепле літо...
Через вінця твій біль перелито?
Ти пірнув до самого дна?
Не шукай...
Більше не одна...
Сам загоюй болючю рану
Листям клену, або туманом...
Загортай у серпанок ранку.
Випий кави гірку філіжанку,
І забудь...
Вже настала осінь,
І благання твої безголосі.
Я - відлуння, я - блиск дзеркал...
Так,
Напевно не там шукав...

Наталія Рибальська

#поезія Між відлунням та склом дзеркал Не знайшов мене ти... Шукав... Роздивлявся в вікні авто, Чи не я то біжу в пальто Серед вітру та листопаду... А чи варто? Вже все позаду: Сміх і сьози, образи, пристрасть. Ні, не снишся тепер, Не снишся... Не болить, не кровить душа. Серце , наче мале пташа, В світ вдивляється юним оком... Тобі сниться мій світлий локон І уста, наче стигла вишня? Намагались, Але не вийшло... То залишусь я краще в снах, У мелодіях і віршах, Наче спомин про тепле літо... Через вінця твій біль перелито? Ти пірнув до самого дна? Не шукай... Більше не одна... Сам загоюй болючю рану Листям клену, або туманом... Загортай у серпанок ранку. Випий кави гірку філіжанку, І забудь... Вже настала осінь, І благання твої безголосі. Я - відлуння, я - блиск дзеркал... Так, Напевно не там шукав... Наталія Рибальська

220views

Join

Language