Українська
English
#поезія
Сядь, моя принцесо, і давай подивимося...
Де межі твоїх очей?
Де межі моїх печалей?
Де починаються твої територіальні води?
Де закінчується моя кров?
Сядь, моя люба, і давай зрозуміємо одне одного...
На якій частині твого тіла зупиняться мої завоювання...
І о котрій годині ночі почнуться мої набіги?
Є розмови, з яких ти ніколи не виходиш зовсім неушкодженою...
Розмови, в яких ти вигадуєш тисячу історій, які ніколи не закінчуються...
Розмови, в яких ти смієшся більше, ніж говориш...
Розмови, в яких твоє серце б'ється тисячу разів на хвилину...
Розмови, які закінчуються, і ти перечитуєш їх знову і знову, або згадуєш, що в них було сказано... і їхній вплив залишається в рисах твого обличчя... твоєму голосі... твоїй шкірі... і твоєму сміху. Навіть у твоїх снах.
Сядь, моя принцесо, і давай подивимося...
Де межі твоїх очей?
Де межі моїх печалей?
Де починаються твої територіальні води?
Де закінчується моя кров?
Сядь, моя люба, і давай зрозуміємо одне одного...
На якій частині твого тіла зупиняться мої завоювання...
І о котрій годині ночі почнуться мої набіги?
Є розмови, з яких ти ніколи не виходиш зовсім неушкодженою...
Розмови, в яких ти вигадуєш тисячу історій, які ніколи не закінчуються...
Розмови, в яких ти смієшся більше, ніж говориш...
Розмови, в яких твоє серце б'ється тисячу разів на хвилину...
Розмови, які закінчуються, і ти перечитуєш їх знову і знову, або згадуєш, що в них було сказано... і їхній вплив залишається в рисах твого обличчя... твоєму голосі... твоїй шкірі... і твоєму сміху. Навіть у твоїх снах.
#поезія
Сядь, моя принцесо, і давай подивимося...
Де межі твоїх очей?
Де межі моїх печалей?
Де починаються твої територіальні води?
Де закінчується моя кров?
Сядь, моя люба, і давай зрозуміємо одне одного...
На якій частині твого тіла зупиняться мої завоювання...
І о котрій годині ночі почнуться мої набіги?
Є розмови, з яких ти ніколи не виходиш зовсім неушкодженою...
Розмови, в яких ти вигадуєш тисячу історій, які ніколи не закінчуються...
Розмови, в яких ти смієшся більше, ніж говориш...
Розмови, в яких твоє серце б'ється тисячу разів на хвилину...
Розмови, які закінчуються, і ти перечитуєш їх знову і знову, або згадуєш, що в них було сказано... і їхній вплив залишається в рисах твого обличчя... твоєму голосі... твоїй шкірі... і твоєму сміху. Навіть у твоїх снах.
119views