Українська
English
#поезія
О, міжсезоння жінки — то така пора,
де юність за плечима склала крила.
Яка там старість? Пані молода!
Які там ро́ки? Ще ж не одлюбила!
То час пізна́ння і шалених мрій.
То час для себе у малих дрібничках.
Як щось забула — неодмінно дій!
Міняй себе у повсякденних звичках!
І не жалкуй за тим минулим днем,
в якому розчинялась без останку.
Живи в цій осені. Вари сливовий джем.
Танцюй. Співай. Або пограй мовчанку.
О, міжсезоння жінки — то святе!
Давно дівчатко утекло. Розкішна пані!
І хай балакають "сороки" — все пусте.
І зморшки не біда, як погляд лані.
Така пора, дозволь собі дива́,
і врешті-решт повір сама у себе.
Наворожи , чого бажала так душа,
і вдячно подивись на синє небо...
Допоки осінь пестить падолистом,
не плач за тим, що до зими півкроку.
Живи тепер. Осяяно та чисто.
Не бійся холодів. Вони щороку...
Міжсезоння...
Людмила Галінська
О, міжсезоння жінки — то така пора,
де юність за плечима склала крила.
Яка там старість? Пані молода!
Які там ро́ки? Ще ж не одлюбила!
То час пізна́ння і шалених мрій.
То час для себе у малих дрібничках.
Як щось забула — неодмінно дій!
Міняй себе у повсякденних звичках!
І не жалкуй за тим минулим днем,
в якому розчинялась без останку.
Живи в цій осені. Вари сливовий джем.
Танцюй. Співай. Або пограй мовчанку.
О, міжсезоння жінки — то святе!
Давно дівчатко утекло. Розкішна пані!
І хай балакають "сороки" — все пусте.
І зморшки не біда, як погляд лані.
Така пора, дозволь собі дива́,
і врешті-решт повір сама у себе.
Наворожи , чого бажала так душа,
і вдячно подивись на синє небо...
Допоки осінь пестить падолистом,
не плач за тим, що до зими півкроку.
Живи тепер. Осяяно та чисто.
Не бійся холодів. Вони щороку...
Міжсезоння...
Людмила Галінська
#поезія
О, міжсезоння жінки — то така пора,
де юність за плечима склала крила.
Яка там старість? Пані молода!
Які там ро́ки? Ще ж не одлюбила!
То час пізна́ння і шалених мрій.
То час для себе у малих дрібничках.
Як щось забула — неодмінно дій!
Міняй себе у повсякденних звичках!
І не жалкуй за тим минулим днем,
в якому розчинялась без останку.
Живи в цій осені. Вари сливовий джем.
Танцюй. Співай. Або пограй мовчанку.
О, міжсезоння жінки — то святе!
Давно дівчатко утекло. Розкішна пані!
І хай балакають "сороки" — все пусте.
І зморшки не біда, як погляд лані.
Така пора, дозволь собі дива́,
і врешті-решт повір сама у себе.
Наворожи , чого бажала так душа,
і вдячно подивись на синє небо...
Допоки осінь пестить падолистом,
не плач за тим, що до зими півкроку.
Живи тепер. Осяяно та чисто.
Не бійся холодів. Вони щороку...
Міжсезоння...
Людмила Галінська
255переглядів