#поезія
Ось так пірнула би у глибину небес!
Щоби від щастя крила розпустились.
Із шумом, гомоном, відчути плеск,
І щоб на крилах ангели вмістились.
Пірнути в цю небесну тишину,
Вдихнути кришталеві пухові тумани,
Спіймати хмарку, потім ще одну
І хай вона в долонях снігом тане.
Земну забути на мить метушню,
Забути про вітри і буревії,
Не чути вибухів, не бачити вогню,
А свято вірити в свої дитячі мрії.
Галина Поважняк
Ось так пірнула би у глибину небес!
Щоби від щастя крила розпустились.
Із шумом, гомоном, відчути плеск,
І щоб на крилах ангели вмістились.
Пірнути в цю небесну тишину,
Вдихнути кришталеві пухові тумани,
Спіймати хмарку, потім ще одну
І хай вона в долонях снігом тане.
Земну забути на мить метушню,
Забути про вітри і буревії,
Не чути вибухів, не бачити вогню,
А свято вірити в свої дитячі мрії.
Галина Поважняк
#поезія
Ось так пірнула би у глибину небес!
Щоби від щастя крила розпустились.
Із шумом, гомоном, відчути плеск,
І щоб на крилах ангели вмістились.
Пірнути в цю небесну тишину,
Вдихнути кришталеві пухові тумани,
Спіймати хмарку, потім ще одну
І хай вона в долонях снігом тане.
Земну забути на мить метушню,
Забути про вітри і буревії,
Не чути вибухів, не бачити вогню,
А свято вірити в свої дитячі мрії.
Галина Поважняк

129views