#поезія
***
Леліялось, марилось —
Ніжністю втішу.
Летіла, та вдарилась
Крилами в тишу...

В душі спрагло-голодно
Мліло чекання.
Байдужості холодом
Стріло мовчання.

Різнуло крижинкою
Боляче душу.
Сховалась перлинкою
Ніжність у мушлю.

На землю спустилася
Кволо надія...
Як чашка, розбилася
Ніжності мрія ...

Сльозинка скотилася,
Тужно по віях.
Де ніжність тулилася,
Вітер лиш віяв...

Йому ж не корилася,
Вперто надія...

Не гасла — іскрилася...

Ольга Грейнер Савич
#поезія *** Леліялось, марилось — Ніжністю втішу. Летіла, та вдарилась Крилами в тишу... В душі спрагло-голодно Мліло чекання. Байдужості холодом Стріло мовчання. Різнуло крижинкою Боляче душу. Сховалась перлинкою Ніжність у мушлю. На землю спустилася Кволо надія... Як чашка, розбилася Ніжності мрія ... Сльозинка скотилася, Тужно по віях. Де ніжність тулилася, Вітер лиш віяв... Йому ж не корилася, Вперто надія... Не гасла — іскрилася... Ольга Грейнер Савич
Like
1
96переглядів